Коцюк Руслан Володимирович
Руслан Володимирович Коцюк (3 травня 1978, с. Джурин Чортківського району Тернопільської області — 29 серпня 2014, під Іловайськом Донецька області) — український військовик, старший лейтенант, командир взводу розвідки 3-го батальйону 51-ї окремої мехбригади (Володимир-Волинський).
Руслан Володимирович Коцюк | |
---|---|
Старший лейтенант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
3 травня 1978 Джурин, Чортківський район, Тернопільська область |
Смерть |
29 серпня 2014 (36 років) під Іловайськом, Донецька область |
Поховання | Чортківський район |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 51 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
До мобілізації ремонтував телефони і телевізійну техніку.
Мобілізований до лав Збройних сил України 11 квітня 2014 року. Вишкіл проходив у військовій частині у Володимирі-Волинському. Наприкінці травня направлений до Іловайська. Останній раз виходив на зв'язок 28 серпня, перебуваючи під Іловайськом. З того часу рідні бійця кинули всі сили, щоб знайти його.
Загинув 29 серпня 2014 під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область).
Спочатку герой був похований на військовому кладовищі у селищі Кушугум під Запоріжжям поряд з ішими своїми бойовими побратимами, тіла яких не вдалося розпізнати. Дружина чотири рази робила ДНК-аналіз та кожен раз результат був негативним. Його прізвище навіть числилося у списку полонених. Ступінь рідності визначено судмедекспертами за відповідним матеріалом ДНК-експертизи доньки, підтвердження рідні отримали 16 березня.
Перепохований у рідному селі 20 березня 2015 року. Панахиду в катедральному собор верховних апостолів Петра і Павла у Чорткові відслужили єпарх Бучацької єпархії УГКЦ Владика Дмитро Григорак і чортківські священики.
Батьки Руслана передчасно пішли з життя. Залишилася дружина Іванна і двоє дітей — 5-річна донька Марічка і 15-річний син Ігор.
Нагороди
- 4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
Вшанування
3 вересня 2018 року на фасаді Джуринської загальноосвітньої школи меморіальну дошку Руслану Коцюку[2].
Див. також
Примітки
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Відкриття меморіальної дошки Герою Чортківщини — Руслану Коцюку // Голос народу. — 2018. — № 36 (7 вересня). — С. 4. — (Пошанування).
Джерела
- Кошіль, І. Руслан залишив сиротами двох дітей / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 10 (18–24 квіт.). — С. 4.
Посилання
- На Чортківщину, у село Джурин, привезуть тіло героя Руслана Коцюка // «Золота пектораль», 14 березня 2015
- Коцюк Руслан Володимирович (пошук)
- Сьогодні у селі Джурин перепоховали Руслана Коцюка, який загинув в «Іловайському котлі» (ФОТО) // «Золота пектораль», 14 березня 2015
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Тернопільщина знову у скорботі на YouTube // Телеканал ІНТБ, 20 березня 2015 |