Коцяр Ігор Олександрович

І́гор Олекса́ндрович Ко́цяр (19 березня 1994 — 23 липня 2014) — український військовик, солдат строкової служби, стрілець 1-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Нацгвардії[1], військова частина 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (Кропивницький).

Ігор Коцяр
 Солдат
Загальна інформація
Народження 19 березня 1994(1994-03-19)
Кривий Ріг
Смерть 23 липня 2014(2014-07-23) (20 років)
Лисичанськ
Військова служба
Приналежність  Україна
Рід військ  Національна гвардія
Формування
 21 ОБрОГП
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Зимою 2014-го був у складі внутрішніх військ на Євромайдані, поранений.

23 липня 2014 року загинув разом із командиром своєї бригади Радієвським та командиром батальйону Сніцарем під час бою за звільнення Лисичанська — бійці потрапили у засідку терористів на мосту.

Похований на цвинтарі «Дороге» у селі Дороге, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.

Нагороди та вшанування
  • 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • Наказом командуючого Нацгвардії України від 28.07.2014 № 182 назавжди зарахований у склад військової частини, де служив[2].
  • нагороджений відомчою відзнакою «Мужність, честь, закон» (наказ командувача Національної Гвардії України, посмертно).

Примітки
  1. Коцяр Ігор Олександрович Національна Гвардія України
  2. Коцяр Ігор Олександрович 19.03.1994 — 23.07.2014 Міністерство молоді та спорту України

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.