Кравченко Петро Іванович
Петро Іванович Кра́вченко (нар. 8 липня 1926, Кавказ — пом. 11 серпня 2010, Одеса) — український скульптор; член Спілки художників України з 1962 року. Батько живописця Тараса Кравченка.
Кравченко Петро Іванович | |
---|---|
| |
Народився |
8 липня 1926 Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська округа, Українська СРР, СРСР |
Помер |
11 серпня 2010 (84 роки) Одеса, Україна |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | скульптор |
Alma mater | Одеське художнє училище |
Вчителі | Жук Михайло Іванович, Мучник Леонід Овсійович, Токарєв Вячеслав Васильович і Чубін Антон Юхимович |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Національна спілка художників України |
Біографія
Народився 8 липня 1926 року у селі Кавказі (тепер Баштанський район, Миколаївська область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. 1950 року закінчив Одеське художнє училище (викладачі Михайло Жук, Леонід Мучник, Вячеслав Токарєв, Антон Чубін).
Після здобуття освіти працював в артілі «Керамік» у місті Полонному; з 1953 року скульптором Херсонського товариства художників; протягом 1957—1991 років скульптором у Одеському художньо-виробничому комбінаті. Жив в Одесі, в будинку на вулиці Торговій № 2, квартира 20. Помер в Одесі 11 серпня 2010 року.
Творчість
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Автор пам'ятників, меморіальних дощок, пам'ятних знаків, декоративно-паркових композицій. Серед робіт:
- станкові скульптури
- «Відмінник» (1954);
- «Богдан Хмельницький» (1955);
- «Автопортрет» (1956);
- «Тарас Шевченко» (1956);
- «Подруги» (1957);
- «Микола Добролюбов» (1958);
- «У життя» (1958);
- «Лейтенант Петро Шмідт» (1960);
- «Син Тарас» (1961);
- «Ференц Ліст» (1962);
- «Дніпрова Чайка» (1964);
- «О. Соколов» (1969);
- «Маруся Чурай» (1971);
- «Батько» (1973);
- «Біля вогню» (1977);
- «Дружина» (1979);
- «Студент» (1980);
- «Лев Толстой» (1980);
- «Хліб» (1981);
- «Син» (1982);
- «Осінь» (1983);
- «Мати» (1985);
- «Мати й тато» (1986);
- «Жіночий портрет» (1990);
- «Хлопчик» (1994);
- «Адмірали російського флоту» (1956, Херсонський суднобудівно-судноремонтний завод);
- «Тарас Шевченко» (1987);
- пам'ятники
- героям революції в Одесі на Куликовому полі (1960);
- Петру Ніщинському в Ананьїві (1976);
- Тарасу Шевченку в селі Миколаївці Одеської області (1997);
- меморіальні дошки в Одесі
- Івану Котляревському (1975);
- Петру Ніщинському (1976);
- Івану Франку (1976);
- Антону Чехову (1981);
- інше
- декоративна композиція «Дівчина з виноградним гроном» в Одесі в піонеському таборі (1959);
- погруддя:
- Й. де Рабаса і Ф. де Волана в Одеському морському порту (1993);
- отаманів чорноморського козацького війська Захарія Чепіги та Антона Головатого в музеї Одеського морського торгового порту (1998);
- пам'ятний знак «Старе козацьке поховання» в селі Усатовому Одеської області (2003).
Брав участь у міських та обласних виставках з 1950 року, всеукраїнських з 1957 року, всесоюзних з 1958 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1977—1978, 2000—2001 і 2005 роках та Херсоні у 1978 році.
Деякі роботи зберігаються в Кіровоградському обласному, Миколаївському, Сімферопольському, Херсонському художніх музеях, Київському музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України, краєзнавчих музеях у Каховки та Варни.
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 235.;
- Т. В. Басанець. Кравченко Петро Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.