Кравченко Петро Іванович

Петро Іванович Кра́вченко (нар. 8 липня 1926, Кавказ пом. 11 серпня 2010, Одеса) — український скульптор; член Спілки художників України з 1962 року. Батько живописця Тараса Кравченка.

Кравченко Петро Іванович
Народився 8 липня 1926(1926-07-08)
Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 11 серпня 2010(2010-08-11) (84 роки)
Одеса, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність скульптор
Alma mater Одеське художнє училище
Вчителі Жук Михайло Іванович, Мучник Леонід Овсійович, Токарєв Вячеслав Васильович і Чубін Антон Юхимович
Учасник німецько-радянська війна
Членство Національна спілка художників України

Біографія

Народився 8 липня 1926 року у селі Кавказі (тепер Баштанський район, Миколаївська область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. 1950 року закінчив Одеське художнє училище (викладачі Михайло Жук, Леонід Мучник, Вячеслав Токарєв, Антон Чубін).

Після здобуття освіти працював в ар­тілі «Керамік» у місті Полонному; з 1953 року скульптором Херсонського товариства худож­ників; протягом 19571991 років скульптором у Одеському художньо-виробничому комбінаті. Жив в Одесі, в будинку на вулиці Торговій 2, квартира 20. Помер в Одесі 11 серпня 2010 року.

Творчість

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Автор пам'ятників, меморіальних дощок, пам'ятних знаків, декоративно-паркових ком­­позицій. Серед робіт:

станкові скульптури
  • «Відмінник» (1954);
  • «Богдан Хмельницький» (1955);
  • «Авто­портрет» (1956);
  • «Тарас Шевченко» (1956);
  • «Подруги» (1957);
  • «Микола Добролюбов» (1958);
  • «У життя» (1958);
  • «Лейтенант Петро Шмідт» (1960);
  • «Син Тарас» (1961);
  • «Ференц Ліст» (1962);
  • «Дніпрова Чайка» (1964);
  • «О. Со­колов» (1969);
  • «Маруся Чурай» (1971);
  • «Батько» (1973);
  • «Біля вогню» (1977);
  • «Дружина» (1979);
  • «Студент» (1980);
  • «Лев Толстой» (1980);
  • «Хліб» (1981);
  • «Син» (1982);
  • «Осінь» (1983);
  • «Мати» (1985);
  • «Мати й тато» (1986);
  • «Жіночий портрет» (1990);
  • «Хлоп­­чик» (1994);
барельєфи
пам'ят­ники
Пам'ятник жертвам громадянської війни
Пам’ятник Петру Ніщинському в місті Ананьєві
  • героям революції в Одесі на Куликовому полі (1960);
  • Петру Ніщинському в Ананьїві (1976);
  • Тарасу Шевченку в селі Миколаївці Одеської області (1997);
меморіальні дошки в Одесі
  • Івану Котляревському (1975);
  • Петру Ніщинсько­му (1976);
  • Івану Франку (1976);
  • Антону Чехову (1981);
інше

Брав участь у міських та обласних виставках з 1950 року, всеукраїнських з 1957 року, всесоюзних з 1958 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1977—1978, 2000—2001 і 2005 роках та Херсоні у 1978 році.

Деякі роботи зберігаються в Кіровоградському обласному, Миколаївському, Сімферопольському, Херсонському художніх музеях, Київському музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України, краєзнавчих музеях у Каховки та Варни.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.