Сімферопольський художній музей

Будинок Сімферопольського художнього музею, фото Ю. Василевського, лютий 2008 року

Сімферопольський художній музей засновано 1920 року як відділ Центрального музею кримознавства. Його колекцію становили твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, що були націоналізовані радянською владою в колишніх володарів палаців та маєтків Південного узбережжя Криму[1] (Воронцови, Романови).

Для художнього зібрання в Сімферополі було надано одне з найкращих приміщень міста на вулиці Карла Лібкнехта (колишнє офіцерське зібрання), де музей міститься й понині.

1937 року (цей рік прийнято вважати започаткуванням музею) відділ, який налічував тоді вже до 2000 творів, реорганізовано у Сімферопольську картинну галерею.

Під час Другої світової війни Сімферопольський художній музей катастрофічно постраждав — було втрачено мало не всю колекцію (твори живопису, рідкісний порцеляновий посуд, меблі тощо). Начебто під час евакуації музею транспорт із цими цінностями нацисти розбомбили в районі Керченської переправи[2].

Удруге галерея відкрилася в 1947 році. Її нові фонди, згідно зі спеціально прийнятим урядовим рішенням, було укомплектовано із творів, переданих центральними музеями СРСР, у тому числі Ермітажем, Художнім музеєм у Москві тощо, в тому числі і трофейними, такими як Аахенська колекція.

1966 року галерею перейменовано на Сімферопольський художній музей. Музей є провідною збіркою мистецтва АРК, його фонди поповнюються новими творами і в наш час.

Історія будинку, в якому міститься художній музей, не менш цікава, ніж сама експозиція.

Будівля зведена на початку ХХ століття під керівництвом архітекторів Ф. К. Кіблера та Є. Д. Садовського за проектом інженера-будівельника Рикова, що дістав замовлення від військового відомства. 22 жовтня 1913 року кримські газети висвітлювали подію освячення новозбудованої будівлі, що збіглася зі святкуванням 104-ї річниці розквартированого в Сімферополі Литовського полку, який свого часу брав участь у Бородинській битві, «Битві народів» під Лейпцигом та закордонних походах.

Вартість будівництва становила 66000 рублів. Будинок кам'яний, двоповерховий, кубічної форми з симетричними фасадами. Ззовні будівля оздоблена численними виступами, аттиками з двоголовими орлами та балконами з трьох боків фасаду. Парадні стіни прикрашені рельєфними вінками, гілками дуба та лавра і оштукатурені в два кольори — жовтий і білий.

Усередині приміщення відразу впадає в око просторий і світлий вестибюль, звідки можна мармуровими сходами піднятися на другий поверх. Оздоблення сходів виконано геральдичним орнаментом. Окрему увагу привертають плафон з оздобленням і підлога з мозаїкою.

У прийомній залі можна побачити декоровані ніші в стінах, паркетну підлогу, оркестровий балкон та з художнім смаком оформлені плафон і люстру.

Цю пишність і красу будівлі гідно оцінили Офіцерські збори 51-го піхотного Литовського полку, що зробило її улюбленим місцем відпочинку офіцерів. Зокрема на першому поверсі розмістили їдальню, фехтувальну залу, буфети, більярдну кімнату та приміщення для прислуги й чергування офіцерів. На другому поверсі були читальна зала, вітальня, бібліотека, зала, музей та навіть готель.

1920 року будинок перейшов до Червоного Хреста, а з 24 червня 1922 року, після тривалих звернень професора Ернста, що завідував на той час Центральним музеєм Тавриди, будівлю передано під музей.

Твори Аахенської колекції у Сімферопольському художньому музеї

«Аахенська колекція» Сімферопольського художнього музею — це 68 полотен XVII—XIX століть роботи художників голландської, фламандської, німецької, венеціанської шкіл, зокрема таких авторів, як Отто Скрик, Ван Кессель, Марко Річчі, а також старовинні копії славетних Тіціана та Ван Дейка. Ці твори були вивезені, ймовірно, з Німеччини в роки ІІ Світової війни, адже є наявними у довоєнних каталогах Аахенської картинної галереї, а після 1945 року вважалися безслідно зниклими.

І дотепер не всі картини ідентифіковані, однак їхній стан збереження в цілому задовільний (з огляду на їхній вік деякі потребують незначної реставрації).

Нове відкриття Аахенської колекції пов'язано з казусом — 2007 року під час екскурсії до Сімферополя подружжя з Баварії завітало на музейну виставку з нагоди 70-річчя тутешнього художнього музею і на одній з картин упізнало рідний Аахенський собор, що дотепер функціонує. Інформація про це доволі швидко дісталася мистецтвознавців і, зокрема, Музею Сюрмондта-Людвіга (м. Аахен, Німеччина), які організували відповідну пошукову й дослідницьку роботу.

Так, у січні 2009 року група працівників Музею Сюрмондта-Людвіга на чолі з директором Петером ван ден Брінком здійснила дослідницьку місію до Сімферопольського художнього музею: огляд і можлива атрибуція (встановлення авторства й назви твору), оцінка стану полотен із так званої «Аахенської колекції». Про безоплатне повернення творів мистецтва наразі не йдеться[3].

• Вебсторінка музею (рос.)
• Сімферопольський художній музей. Альбом., К., 1978
• Садовський Василь Переможців не судять — трофеї залишаються. У Сімферополі німецькі експерти виявили старовинні картини з Ермітажу // «Україна Молода», № 013 за 24 січня 2009 року.
• http://www.krimoved-library.ru/books/simferopol-etudi-istorii-kulturi-arhitekturi13.html