Краматорський металургійний завод

ВАТ «Крамато́рський металургі́йний завод  металургійне підприємство з повним циклом виробництва на території міста Краматорська (Донецька область України).

Краматорський металургійний завод
Тип ВАТ
Галузь чорна металургія
Засновано 1898
Закриття (ліквідація) 2012
Штаб-квартира Краматорськ (Україна)
Продукція чавун, сталь, прокат, феросплави
Співробітники 1370 чоловік
Код ЄДРПОУ 00191187
 Краматорський металургійний завод у Вікісховищі

Розташоване на північний схід від залізничної станції Краматорськ на обох берегах річки Казенний Торець. Підприємству належать також так звана Шлакова гора й адміністративні та житлові будівлі в селищі Ясна Поляна. В наш час одна з двох доменних печей не працює.

Один з цехів заводу на тлі Крейдяної гори
Завод і «Шлакова гора»
прохідні збоку залізниці

Історія

На базі заснованого німецькою машинобудівною фірмою «В. Фіцнер і К. Гампер» «Краматорського металургійного товариства» (КМО)(рос.) у серпні 1898 р. були задуті доменні пічи 1 и № 2 і отримали перший чавун. У 19011904 рр. виробництво чавуну потроїлось і досягло 73,7 тис. т. У 1902 р. підприємство уже мало свою заводську школу. В 1905 р. було введено в стрій мартенівський, а в 1910 р. прокатний цехи. В 1911 виробництво чавуну досягло вже 158,9 тис. т, а сталі — 60,6 тис. т. У 1912 р. на заводі було засноване Краматорське спортивне товариство (КСО)(рос.). На підприємстві працювали, окрім росіян та українців, також німці, чехи, австрійці та поляки. В 1917 р. через нестачу грошової маси для розрахунків з робочими й інженерно-технічним персоналом дирекція випустила тимчасові грошові знаки вартістю 1, 3, 5, 10, 25 і 100 рублів. Папір бонів КМО мав захист — водяні знаки, проте в обіг вони так і не надійшли. В 1920 р. завод було відновлено після війни та націоналізовано з назвою Краматорського державного машинобудівного і металургійного заводів (КГММЗ)(рос.). До 1926 р. продукція доменного та мартенівського цехів перевершила довоєнний рівень. У червні 1927 р. почала виходити власна газета «Краматорская домна»(рос.) (у вересні 1930 р. перетворена у міську газету «Краматорская правда»(рос.)). У 1933 р. урядовим розпорядженням підприємство було розділене на два заводи: Старокраматорський машинобудівний завод и Краматорський металургійний завод. У 1950 р. збудовано доменну піч 4, а існуючу піч № 3 переведено на виплавку феромарганцю. У 1994 р. державне підприємство перетворено у Відкрите Акціонерне Товариство «Краматорський металургійний завод імені В. В. Куйбишева».

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.