Красилівська волость (Старокостянтинівський повіт)

Красилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Красилів.

Красилівська волость
Центр Красилів
Площа 11 699 (1886)
Населення 8266 осіб (1886)
Густота 64.7 осіб / км²
Наступники Красилівський район

Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення 8266 осіб (3776 чоловічої статі та 4490 — жіночої), 870 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 50374347
Приватної власності 31671979
Іншої власності 34951386
Загалом 116997712

Поселення волості:

  • Красилів — колишнє власницьке містечко при річці Случ за 22 версти від повітового міста, 2609 осіб, 423 двори, 3 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, 4 єврейські молитовні будинки, школа, 6 постоялих дворів, 13 постоялих будинків, торговельна баня, 62 лавки, цегельний, поташний, черепичний, 11 шкіряних, пивоварний, бурякоцукровий й костопальний заводи, 6 ярмарків на рік.
  • Дубинська Волиця — колишнє власницьке село, 452 особи, 85 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин, шкіряний і поташний заводи.
  • Котюржинці — колишнє власницьке село при річці Бужок, 810 осіб, 119 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млин.
  • Чепелівка  — колишнє власницьке село, 779 осіб, 113 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
  • Яворівці — колишнє власницьке село, 658 осіб, 100 дворів, православна церква, 2 вітряних млини.

Станом на 1913 рік складалася з містечка та 13 поселень, 13 сільських громад. Населення зросло до 15 441 особа, 2369 дворових господарства, волосним старшиною був І. Кізюк[2].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.146)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.