Красна Гора (Донецька область)
Кра́сна Гора́ — селище міського типу Бахмутської міської ради Донецької області, Україна. Розташоване на березі Кринки за 8 км від Бахмута (автошлях Т 0513). Промисловість: «Артемівський завод стінових матеріалів» виробляє керамічну цеглу під торговельною маркою «Красна гора».
смт Красна Гора | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район/міськрада | Бахмутський район |
Громада | Бахмутська міська громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | |
Статус | із 1964 року |
Площа | 1,64 км² |
Населення | ▼ 635 (01.01.2017)[1] |
Густота | 387,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 84536 |
Телефонний код | +380 6274 |
Географічні координати | 48°39′52″ пн. ш. 38°01′06″ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 113 м |
Водойма | р. Бахмутка |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Кудрявка |
До станції: | 2 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 8,9 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 76,1 км |
- автошляхами: | 89 км |
Селищна влада | |
Адреса | 84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44 |
Голова селищної ради | Рева Олексій Олександрович |
Карта | |
Красна Гора | |
Красна Гора | |
Історія
Назва селища та його виникнення пов'язані з родовищем червоної глини. Навесні та влітку 1906 на території сучасної Красної Гори збиралися на сходки робітники з навколишніх заводів і соляних шахт. 1927 тут збудовано піч для випалювання глини, на базі якої згодом виник нинішній завод стінових матеріалів (основна продукція — керамічна цегла; торгова марка «Красна гора»). Спочатку працювали сезонні робітники. У 1-й половині 1930-х рр. розширено виробництво та збудовано 4 бараки для постійних робітників — переселенців з Харківської області. Під час німецько-фашистської окупації (жовтень 1941–вересень 1943) завод повністю зруйновано, 1944 відновлено. 1949 тут розпочато житлову забудову. Від 1964 — смт. У 1979 році в селищі мешкало 0.8 тис, 1989 — 0.7 тис осіб[2].
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 690 осіб, із них 59,86% зазначили рідною мову українську, 40,14% — російську[3].
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Корнацький І.А. (2014). Красна гора — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. ЕСУ. Процитовано 30.09.2017.
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua