Красницький
Красни́цький (тат. Красницки, рос. Красницкий) — селище в Зеленодольському районі Республіки Татарстан (Росія). Входить до складу Новопольського сільського поселення.
селище Красницький | |
---|---|
тат. Красницки, рос. Красницкий | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан |
Муніципальний район | Зеленодольський район |
Поселення | Новопольське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 92228000068 |
Код ЗКТМО: | 92628460116 |
Основні дані | |
Час заснування | 1920-х |
Населення | 47[1] |
Поштові індекси | 422526 |
Телефонний код | +7 84371 |
Часовий пояс | +3 |
Найближча залізнична станція | Обсерваторія |
Відстань | |
До залізничної станції: | 5,5 км |
До центру муніципального району/міського округу (км): | |
- фізична: - залізницею: - автошляхами: |
19 А295 |
Розташоване за 19 км на схід від районного міста Зеленодольськ. Найближчі населені пункти — селище Новопольський, яке лежить майже упритул (за кілька сотень метрів від західної околиці), та селище Дубровка, розташоване за 1 км на південний схід від Красницького. За 1 км на південь від селища прокладено автомагістраль Казань — Нижній Новгород (А295). З північного боку до цього населеного пункту прилягають терени Раїфської ділянки Волзько-Камського біосферного заповідника. Населення складають росіяни[1].
Засноване у 1920-х роках. Спочатку входило до Арського кантону Татарської АРСР. Надалі селище неодноразово міняло адміністративне підпорядкування: з 14 лютого 1927 року було в складі Воскресенського району, з 1 серпня 1927 року — Казанського, з 4 серпня 1938 року — Юдинського, з 16 липня 1958 року і дотепер — у складі Зеленодольського району[1]. Оскільки Красницький протягом усієї своєї історії залишався малонаселеним, то в ньому існує лише одна вулиця — вулиця Миру.
Зміни населення | |
---|---|
Рік | Населення |
1926 | 79 |
1938 | 90 |
1949 | 60 |
1958 | 80 |
1970 | 125 |
1979 | 88 |
1989 | 75 |
2002 | 47[1] |
Джерела
- Красницкий // Татарская энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. М. Х. Хасанов. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2005. — Т. 3. (рос.)