Красноїльськ

Красної́льськ (румунською-Crasna Ilschi) — містечко Сторожинецького району Чернівецької області.

смт Красноїльськ
Герб Красноїльська
Природний ландшафт поблизу Красноїльська
Природний ландшафт поблизу Красноїльська
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Сторожинецький район
Рада Красноїльська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване перша згадка 1431 р.
Площа  км²
Населення 10 324 (01.01.2018)[1]
Поштовий індекс 59022
Телефонний код +380 3735
Географічні координати 48°00′53″ пн. ш. 25°35′14″ сх. д.
Висота над рівнем моря 409 м
Водойма р. Серетель, Солонець
Відстань
Найближча залізнична станція: Чудей
До станції: 6 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20,1 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 43,6 км
Селищна влада
Адреса 59022, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, смт. Красноїльськ, вул. Штефан чел Маре, 157
Голова селищної ради Мітрік Овідіу Дмитрович
Карта
Красноїльськ
Красноїльськ

Красноїльськ у Вікісховищі

Від Чернівців — 40 км, від Сторожинця — кілометрів 20 (автошлях Т 2608), від Чудея — близько 6 км. А ще за 8 км — пункт пропуску на кордоні з Румунією КрасноїльськВікову де Сус. Тому не дивно, що більшість мешканців селища розмовляють румунською: тут чимало етнічних румунів. Так що мовний бар'єр може бути досить відчутним.

Дані про кількість населення дещо відрізняються: офіційно близько 9 тис. жителів, самі ж мешканці селища називають цифру в 11 тисяч.

Географія

На південно-східній стороні від селища бере початок річка Білка Маре, ліва притока Сучави.

На південному сході від присілка селища бере початок річка Шикова, Лаура ліва притока Сучави.Найвищий є Гора Петроушка.

Практично посередині селища протікає річка Какач, яка є притокою 5 порядка Дунаю.

Історія

Поселення, як і Чернівці, вперше згадано в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго — тільки не в 1408 р., а в 1431 р.

В 1696 р. нижню частину села, відділену річкою, купив шляхтич О. Їльський. Його прізвище досі збереглося у назві Красноїльська. Верхня ж частина називалася Красно Путна. В Красно Путні по дорозі до відомого монастиря в Путні (зараз територія Румунії) побував влітку 1871 р. великий румунський поет-романтик Міхай Емінеску.

В XIX — на початку XX століття в цих краях мешкала велика німецька колонія.

Красноїльськ як селище виник в 1968 р., коли об'єднали в один населений пункт два сусідніх прикордонних села.

Архітектура

До центру селища від дороги на Чернівці — ще кілька кілометрів повз гарно доглянуті будиночки, а часом — й справжні багатоповерхові хороми. У центрі селища стоїть чимала сучасна мурована Покровська церква, в образі котрої виразно відчуваються відголоски стилю бринковяну. Церкву за проектом архітекторів Теодора Папашчіуця та Аурела Боєску спорудили всього за 18 місяців: почали будівництво наприкінці 1989 року, а вже 14 жовтня 1991 р. храм було освячено.

Поруч тулиться значно старіший мурований храм Різдва Іоана Предтечі з виразними рисами оборонної архітектури. Його дзвіниця схожа на оборонну башту, а невеликі вікна на бійниці. Такими храмами багата Південна Буковина (територія сучасної Румунії). Румунські джерела датують освячення старої церкви червнем 1792 р. і згадують її засновників, боярина Александру Ільскі (Alexandru Ilschi) та його дружину Ану.

Біля чепурних воріт церковного двору — каплиця під ґонтовим дахом. В Красноїльському храмі зберігається високошанована серед православних ікона «Житєдайне джерело». Трохи далі по вулиці розташована селищна гімназія.

В мальовничих околицях селища, серед невисоких гір і джерел з мінеральною водою, розташовано кілька баз відпочинку, протитуберкульозний диспансер. В мисливському господарстві «Зубравиця» на волі живуть зубри. В чималому куті Слатина, під лісом, діє православний жіночий монастир.

Назва кута пов'язана з солонуватим смаком місцевої води: на Слатині дотепер збереглася 12-метрової глибини криниця з солоною водою, з якої бере початок річечка Солонець, притока Серетеля. По «біле золото» — сіль — на Слатину проїжджали з навколишніх поселень так званою «Бухарестською» дорогою (нині веде на територію Румунії). Ласа на солоне худоба залюбки п'є воду з Солонця.

Населення

Чисельність

Таблиця зміни чисельності населення[2]
193019701979198920012018
5129[3] 6448 7206 7817 9142 10 324

Мова

Мовний склад населення (2001)[4]
українська моваросійськарумунська
5.49 % 1.45 % 92.28 %
Красноїльська Маланка. Святкова хода спускається у долину. 2021 рік

Красноїльська Маланка

Маланку у Красноїльську святкують 13-14 січня[5]. Ключовою фігурою дійства Красноїльська Маланка є Ведмідь. Ведмедя водить Циган. Один Циган може водити зграю Ведмедів. Селище складається з 5 кутів (хуторів). Кожен з кутів виряджає свою ватагу на Маланку. Готуються до цього заздалегідь - роблять маски з пап‘є-маше, шиють костюми, виготовляють обладунки для Ведмедів.


Кожен хутір зберіг та відрізняється оригінальними рисами маланкарів - костюмом Ведмедів, одягом Цигана, рисами масок, набором персонажів, музичним супроводом. Ведмежі обладунки переважно робляться з очерету, соломи, рогози. Один такий наряд важить до 70 кг. Ведмеді з хуторів Верхня й Нижня Путня нагадують невеличкі копиці сіна. У Тражанах, Сусі та Дялі Ведмеді отримують різнобарвні широченні "крила".


Основні ролі у дійстві виконують молоді парубки. Щороку серед молодих парубків у кожному куті обирають двох Комендантів, які відповідають за все – від їжі для учасників й розподілу ролей до дотримання порядку серед маланкарів[6].


Учасники дійства спочатку обходять подвір’я на своєму кутку, а потім спускаються вниз, у долину, де всі разом, у форматі маскарадної ходи, рухаються в центр села. Загалом у маланкуванні бере участь близько 500 людей. Кожен рік у село приїжджають туристи аби стати свідками дійства.


Галерея Красноїльської Маланки

Постаті

  • Бурачук Василь Васильович (1994—2017) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Іліуц Марія Степанівна- Співачка. Заслужений діяч мистецтв Молдови. Народилася 23.02.1954 р. у с. Красноїльськ Сторожинецького району. Співала у вокальній студії при деревообробному комбінаті, виступала у складі агіткультбригади. Навчалась у Чернівецькому культосвітньому училищі. Працювала художнім керівником Будинку культури у Красноїльську. Навчалася в інституті мистецтв ім. Г. Музическу. Виступала у складі Кишинівського фольклорного ансамблю «Штефан-Воде», ансамблі «Бусуйок молдовенеск», співпрацювала з оркестром радіо та телебачення, ансамблями «Жок» і «Мугурел». Володарка «Гран-прі» на Міжнародному конкурсі популярної музики (1989), фестивалі пам'яті Тамари Чабану, на Міжнародному конкурсі Чабанської пісні у Бухаресті (1995), на Міжнародному конкурсі румунської пісні (1996).

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Cities & towns of Ukraine (англ.)(укр.)
  3. Villages of Bukovina. Архів оригіналу за 10 січня 2007. Процитовано 27 листопада 2015.
  4. Перепис 2001. Розподіл населення за рідною мовою
  5. Красноїльська Маланка. Відродження Карнавалу (укр.). 21.12.2018.
  6. ЄВГЕН БУДЕРАЦЬКИЙ, ЕЛЬДАР САРАХМАН, НАЗАРІЙ МАЗИЛЮК (15.01.2021). Красна Маланка. Як на Буковині зберігають прадавні традиції святкування Нового Року (укр.).

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Красноїльська Маланка 2021 на YouTube
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.