Краснянська волость (Ямпільський повіт)

Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 17 сільських громад. Населення — 17 189 осіб (8363 чоловічої статі та 8826 — жіночої), 1893 дворових господарства[2].

Основні поселення волості:

• Краснянське (Красне) — колишнє власницьке містечко за 75 верст від повітового міста, 2380 осіб, 368 дворових господарств, 2 православні церкви, костел, 3 єврейських молитовних будинки, 8 постоялих дворів, 8 постоялих будинків, 3 водяних млини, базари через 2 тижні. За 2 версти цвинтар — Нове Місто із православною церквою.
• Бушинка — колишнє власницьке село, 440 осіб, 66 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, кузня.
• Гришівці — колишнє власницьке село, 1141 особа, 157 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, цегельний і винокурний заводи.
• Іванківці — колишнє державне село при річці Дністер, 1119 осіб, 142 дворових господарства, православна церква, школа.
• Лопатинець — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 853 особи, 127 дворових господарств, православна церква, школа, лікарня, бурякоцукровий завод.
• Лісові Рахни — колишнє власницьке село, 1686 осіб, 229 дворових господарств, православна церква, школа, поштова станція, постоялий двір, 3 постоялих будинки, лавка.
• Пирогів — колишнє власницьке село, 700 осіб, 98 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Польові Рахни — колишнє власницьке село, 917 осіб, 108 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Сліди — колишнє власницьке село, 808 осіб, 120 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
• Стрільники — колишнє власницьке село, 1128 осіб, 163 дворових господарства, 2 православні церкви, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
• Уяринці — колишнє власницьке село, 991 особа, 146 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Черемошне — колишнє власницьке село, 587 осіб, 96 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

• 1904 року — Павло Климентович Притула[3];

• рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Адресъ-календарь и статистическо-справочныя свѣдѣнія. - Каменецъ-Подольскъ: В Типографіи Губернскаго Правленія, 1885. - XLIII + 77 + 116 с.
• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)