Черемошне (Тиврівський район)
Черемо́шне — село в Україні, в Тиврівському районі Вінницької області. Населення становить 615 осіб.
![](../I/Cheremoshne_Danylo_Nechaj_monument-5.jpg.webp)
село Черемошне | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район/міськрада | Тиврівський район | ||||
Рада | Черемошненська сільська рада | ||||
Облікова картка | Черемошне на сайті ВРУ | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 615 | ||||
Площа | 24,625 км² | ||||
Густота населення | 24,97 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 23325 | ||||
Телефонний код | +380 4355 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°57′16″ пн. ш. 28°25′03″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
309 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 23325, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Черемошне, вул. Ватутіна, 5 | ||||
Карта | |||||
![]() ![]() Черемошне | |||||
![]() ![]() Черемошне | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
За переказами у полі біля Черемошного в братській могилі був похований Данило Нечай після загибелі 10 лютого 1651 року у бою з польськими військами Мартина Калиновського під час захисту містечка Красне. Козаки насипали шапками могилу, яка, згідно з історичними джерелами, височіла тоді в оточенні ще шести курганів.[1]
Відомі люди
В 1824 — учителем у Віламовських працював Маврицій Гославський.
Герб села
Герб має щитоподібну форму і малиновий колір забарвлення, що символізує мужність і сміливість людей, які проживали на цій території і здобули для неї героїчну славу. У верхньому лівому куті розташований хрест — символ християнства і вірності чотирьом його чеснотам — помірності, розсудливості, справедливості й мужності. У верхньому правому куті яскраве сонце. Саме воно є символом Подільської землі — її багатства і родючості.
У центрі елемент родинного герба брацлавського полковника Данила Нечая, героя народно — визвольної війни українського народу проти польської шляхти, що загинув у битві біля села у лютому 1651 року, який символізує удачу в боротьбі.
У нижній частині щита вінок із пятипелюсткових квіток черемшини, що символізує сьогоднішню назву села. Існує романтична легенда про закоханих Іванка і Черемшину, яких розлучила боротьба з монголо-татарами. Дівчина оплакувала розлуку з коханим і на місцях, куди падали її сльози виростали диво-деревця — кущі черемшини, тому і назвали село Черемошне[джерело?].
Історія
5 листопада 1919 року після відступу з-під Тульчина у Черемошному стояв Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[2].
- Пам'ятник воїнам-односельчанам
Примітки
-
- «Україна Молода», номер 062 за 03.04.2010, Перше місце після Хмельницького
- Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
Література
- Черемо́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.574-575
Посилання
- Czeremoszne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 800. (пол.)
- Погода в селі Черемошне