Красятицька волость
Красятицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту (з 1919 року - Чорнобильського повіту) Київської губернії з центром у селі Красятичі.
Красятицька волость | ||||
Центр | Красятичі | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 31 975 (1900) | |||
Населення | 11 512 осіб (1900) | |||
Густота | 33 осіб / км² | |||
Наступники | Іванківський район, Хабенський район |
Станом на 1900 рік складалася з 39 поселень - 16 сіл, 7 хуторів, 5 німецьких колоній, 5 слобод та 6 урочищ. Населення — 11512 осіб (5895 чоловічої статі та 5617 — жіночої).
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 16411 | |
Приватної власності | 15434 | |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 130 | |
Загалом | 31975 | 16468 |
Основні поселення волості:
- Красятичі — власницьке село за 80 верст від повітового міста, 872 особи, 146 дворів, православна церква, каплиця, поштова земська станція, 1-класна міністерська народна школа, винокурний завод, вітряк, постоялий двір, винна лавка, 3 "мєлочні" лавки.
- Велика Термахівка — село за 72 версти від повітового міста, 1214 осіб, 214 дворі, каплиця, церковно-парафіяльна школа, крупорушка, 3 вітряки.
- Вовчків — власницьке село за 80 верст від повітового міста, 1600 осіб, 294 двори, православна церква, каплиця, церковно-парафіяльна школа, паровий млин, лісопильня, 3 вітряки, 3 кузні, 4 бакалйні лавки, винна лавка.
- Залишани — власницьке село за 73 версти від повітового міста, 776 осіб, 133 двори, каплиця, церковно-парафіяльна школа, паровий борошномельний млин, кузня.
- Мусійки — власницьке село за 90 верст від повітового міста, 994 особи, 202 двори, каплиця, церковно-парафіяльна школа, паровий борошномельний млин, кузня, 2 вітряки, 3 бакалійні лавки, казенна винна лавка.
Джерела
- Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ : Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. — LXXXI + 1896 с. (рос. дореф.)
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.