Краффт Вернер Єгер

Краффт Вернер Єгер (нім. Krafft Werner Jaeger; 6 липня 1919, Штутгарт13 березня 2008, Бад-Раппенау) — німецький офіцер, бізнесмен, кінолог і ентомолог, гауптман вермахту (20 квітня 1945). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Краффт Вернер Єгер
нім. Krafft Werner Jaeger
Народився 6 липня 1919(1919-07-06)[1][1][2]
Штутгарт, Німецька імперія
Помер 13 березня 2008(2008-03-13)[1][2] (88 років)
Бад-Раппенау
Країна  Німеччина
Діяльність ентомолог
Знання мов німецька
Військове звання Гауптман
Батько Фрідріх Густав Єгер[1]
Мати Marie Elisabeth Schleed
Нагороди
Золотий німецький хрест
Пам'ятна Олімпійська Медаль
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Іспанську кампанію»
Орден військових заслуг (Іспанія)
Медаль «За Атлантичний вал»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Рятувальна медаль
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі з мечами
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму»
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
За поранення (нагрудний знак)
Нарукавна стрічка «Крит»

Нарукавна стрічка «Африка»
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Дем'янський щит
Холмський щит

Біографія

Син Фрідріха Густава Єгера і його дружини Марії-Елізабет, уродженої Шлее. Після закінчення школи в 1938 році був призваний в Імперську службу праці в Фюрстенвальді. В складі будівельного батальйону ІСП взяв участь в Польській кампанії. Згодом перейшов у вермахт і взяв участь у Французькій кампанії, після якої навчався у військовому училищ в Потсдамі, в лютому 1941 року одержав офіцерський патент. Учасник Німецько-радянської війни, під час битви за Москву був важко поранений і провів декілька тижнів на лікуванні. Після одужання в січні 1942 року переведений в охоронний батальйон «Велика Німеччина» в Берліні. В лютому Єгер зустрівся з батьком на похороні матері, яка загинула під час бомбардування. Єгер-старший розповів синові про свою участь в Опорі і плани скинути Адольфа Гітлера. Єгер погодився приєднатись, оскільки батько мав очолити його батальйон. Проте згодом Єгера перевели з Берліна в запасні частини у Франкфурті-на-Одері. Там він спробував долучити до Опору довіреного лейтенанта, проте той здав Єгера. 1 квітня 1943 року його заарештували і ув'язнили в берлінській в'язниці на Лертрештрассе. 2 липня він був виправданий Імперським воєнним судом через відсутність доказів. Після звільнення служив у Італії і Данії. Незабаром після провалу Липневої змови на початку серпня 1943 року Єгера заарештували в італійській лікарні, де він лікувався після чергового поранення. Двоє офіцерів вермахту доставили Єгера в Берлін, де його посадили у в'язницю гестапо на Принц-Альбрехт-Штрассе 8. 13 серпня переведений у в'язницю на Лертрештрассе, 20 лютого 1945 року — в концтабір Заксенгаузен, де був позначений як в'язень, чиє можливе звільнення було «небажаним». Як службовець вермахту Єгер перебував у «виховному блоці», працював у табірній кухні, адміністрації в'язнів і спостерігачем ППО. 20 квітня 1945 року призначений командиром табірного фольксштурму, проте через 2 дні розпочалась евакуація табору, і Єгера разом з іншими в'язнями відправили маршем смерті. Згодом був інтернований союзниками. Дав численні свідчення про службовців Заксенгаузена, чим допоміг затримати тих, хто скоював злочини в таборі.

Після звільнення в 1946 році займався численними професіями, включаючи палітурника і графіка. В 1957-60 роках був бізнесменом (продавав будинки), після чого став кінологом і розводив азіатських собак. В 1978 році став ентомологом, вивчав метеликів. Автор численних статей і книг з ентомології та кінології. З 1990 року присвятив себе вивченню історії своєї сім'ї, сприяв відкриттю меморіальної дошки на честь свого батька в місті Кірхберг-ан-дер-Ягст, а також був присутній на перейменуванні вулиці у Вюнсдорфі, яку назвали на честь Фрідріха Густава Єгера (Fritz-Jaeger-Allee).

Нагороди

Література

  • Winfried Meyer (Hrsg.): Verschwörer im KZ – Hans von Dohnanyi und die Häftlinge des 20. Juli 1944 im KZ Sachsenhausen, Berlin 1999, Schriftenreihe der Stiftung Brandenburgische Gedenkstätten, Bd. 5: Edition Hentrich, ISBN 3-89468-251-5

Посилання

Примітки

  1. https://gedbas.genealogy.net/person/show/1128934413
  2. TracesOfWar
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.