Крачковська Наталія Леонідівна
Крачковська Наталя Леонідівна (24 листопада 1938 — 3 березня 2016) — радянська і російська акторка. Заслужена артистка Росії (1998).
| Крачковська Наталія Леонідівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Наталья Леонидовна Крачковская | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Наталья Леонидовна Белогорцева | |||
| Народилася |
24 листопада 1938 Москва, СРСР | |||
| Померла |
3 березня 2016 (77 років) Москва, Росія | |||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | актриса | |||
| Роки діяльності | 1959—2013 | |||
| Батьки |
Фоніна Марія Зотівнаd | |||
| IMDb | ID 0469107 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
 Крачковська Наталія Леонідівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографічні відомості
Народилася 1938 р. в Москві в акторській родині (мати — Фоніна Марія Зотівна (1916—1993), радянська актриса театру і кіно; актриса Московського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна). Навчалась у Всесоюзному державному інституті кінематографії.
Яскрава характерна і комедійна актриса. Знялася більш ніж в 130 фільмах і серіалах, грала переважно ролі другого плану і епізоди. Найбільшу популярність актрисі прінесли ролі в кінокомедіях Леоніда Гайдая.
Знялась в фільмах українських кіностудій: «Розповіді про Кешку і його друзів» (1974), «Віщує перемогу» (1978), «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, т/ф, 5 с), «Зигзаг» (1980, к/м), «Просто жах!» (1982), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983), «Подвиг Одеси» (1985), «Яри (1990)», «За ким в'язниця плаче...» (1991), «Якось в Одесі, або Як виїхати з СРСР» (1992, відео), «Господи, помилуй заблукалих...» (1992, Казахстан—Україна).
Багато знімалася в сатиричному тележурналі «Фитиль» та дитяому гумористичному кіножурналі «Єралаш».
Працювала на озвучуванні і дубляжі фільмів і мультфільмів.
Померла на 78-му році життя вранці 3 березня 2016 року в Москві в лікарні. 5 березня було похована на Троєкуровському кладовищі.
Родина
- Чоловік: Крачковський Володимир Васильович (1923—1988) — радянський звукооператор.
- Син: Крачковський Василь Володимирович (нар. 1963) — звукорежисер, працює на «Мосфільмі».
Фільмографія
- 1955 — Повість про агронома — Раєчка
- 1959 — Все починається з дороги — епізод, немає в титрах
- 1959 — У степовій тиші — секретарка
- 1960 — Нормандія-Німан — дівчина у військовій формі, немає в титрах
- 1960 — Російський сувенір — Наташа, в епізоді (немає в титрах)
- 1961 — Битва в дорозі — Верунька
- 1962 — Колеги — медсестра, немає в титрах
- 1962 — Повінь — Клава, доярка
- 1964 — Одруження Бальзамінова — гуляща, немає в титрах
- 1967 — Микола Бауман — жінка на похоронах, немає в титрах
- 1967 — Операція «Трест» — дама в ресторані, немає в титрах
- 1971 — 12 стільців — мадам Гріцацуєва
- 1972 — Нерви... Нерви...
- 1973 — Іван Васильович змінює професію — Уляна Андріївна Бунша
- 1973 — Нейлон 100 % — Генрієтта
- 1973 — Ця весела планета — «Метелик»
- 1973 — Чиполліно — Чіполла
- 1974 — Киш і Двапортфеля
- 1974 — Калина червона
- 1974 — Царевич Проша — Лушенька, придворна дама
- 1974 — Розповіді про Кешку і його друзів (Одеська кіностудія)
- 1975 — Ау-у! — продавщиця
- 1975 — Наречена з півночі
- 1975 — Крок назустріч
- 1975 — Не може бути! — покупниця картин (епізод)
- 1975 — Хлопчик і лось — епізод
- 1975 — У самого Чорного моря
- 1976 — Мама — Ведмедиця
- 1976 — Два капітани
- 1976 — Чарівний ліхтар
- 1976 — Розвага для старичків — ведуча конкурсу
- 1977 — Іван і Коломбіна
- 1977 — Інкогніто з Петербурга
- 1977 — Ці неймовірні музиканти, або Нові сновидіння Шурика
- 1978 — Віщує перемогу (кіностудія ім. О. Довженка)
- 1978 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. До третього пострілу
- 1979 — Місце зустрічі змінити не можна (Одеська кіностудія)
- 1979 — Суєта суєт — Варвара
- 1979 — Піна — Анетта Кочевряжкіна
- 1980 — Ляпас — повія
- 1980 — Зигзаг (Одеська кіностудія)
- 1981 — Брелок з секретом — завідувачка перукарні
- 1982 — Одружений парубок
- 1982 — Василь Буслаєв — Окулиха
- 1982 — Там, на невідомих доріжках…
- 1982 — Будьте моїм чоловіком
- 1982 — Просто жах! (Одеська кіностудія) — Раїса Миколаївна, медсестра в ветеринарній клініці
- 1982 — Бережіть чоловіків! — диктор НДІ
- 1982 — Передчуття любові — мати Ольги
- 1982 — Покровські ворота — Ольга Янівна, дружина Соєва
- 1983 — І життя, і сльози, і любов — Маша
- 1983 — Обіцяю бути!
- 1983 — Вечори на хуторі біля Диканьки (Укртелефільм) — тітонька Шпоньки
- 1984 — Легенда про любов
- 1984 — Доручити генералу Нестерову...
- 1985 — Після дощику в четвер — друга нянька
- 1985 — Салон краси
- 1985 — Подвиг Одеси (Одеська кіностудія)
- 1986 — Додатковий прибуває на другу колію — Саукова
- 1986 — Потрібні люди — сусідка Олі по дому
- 1987 — Людина з бульвару Капуцинів — Кончіта
- 1987 — Цирк приїхав
- 1987 — Де б не працювати...
- 1987 — Сильніше за всіх інших велінь — купчиха
- 1988 — Дубровський — гостя Троєкурова
- 1988 — Раз, два — лихо не біда! — придворна дама
- 1988 — Подія в Утіноозьорську — вдова журналіста
- 1989 — Руанська діва на прізвисько Пампушка
- 1990 — Аферисти
- 1990 — Яри (Одеська кіностудія) — колега по службі Клави
- 1991 — Не питай мене ні про що
- 1991 — Мавпа, що розмовляє
- 1991 — Агенти КДБ теж закохуються
- 1991 — Божевільні — Єва, дружина шпигуна
- 1991 — За ким в'язниця плаче... («Аркадія», Одеська кіностудія)
- 1992 — Якось в Одесі, або Як виїхати з СРСР («Відео-Молдова», Одеська кіностудія)
- 1992 — Ка-ка-ду
- 1992 — Гріх
- 1990 — Господи, помилуй заблукалих... (Казахстан—Україна)
- 1990 — Приватний детектив, або Операція «Кооперація» — пасажирка авіалайнера, любителька подорожей
- 1992 — На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі — дружина Моні
- 1994 — Майстер і Маргарита — Штурман Жорж / дама в «Грибоєдові»
- 1994 — Кафе «Полуничка» (серіал)
- 2006 — Московська історія
- 2006 — «Троє зверху» (серіал) — покупниця
- 2019 — Веселі гастролі на Чорному морі — Сіба
- та багато ін.
Література
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.87-88