Креховичі
Крехо́вичі (іноді Крехів[1]) — село Калуського району, Брошнів-Осадської ОТГ, Івано-Франківської області.
| село Креховичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Калуський район |
| Громада | Брошнів-Осадська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060030040013643 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1419 рік |
| Населення | 2375 (20.01.2017) |
| Площа | 21,211 км² |
| Густота населення | 116,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77610 |
| Телефонний код | +380 03474 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°00′03″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. |
| Водойми | р. Сівка, п. Саджава |
| Найближча залізнична станція | Рожнятів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт. Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл. |
| Карта | |
  Креховичі | |
 Креховичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
У селі потік Саджава впадає у річку Сівку. Історична назва потоку — Чачава (пол. Czaczawa[2])
![[2]](#cite_note-maps/avstrijskoj-monarxii/4472.jpg-2){kind=link}
Історія
Креховичі засновано в 1419 році дрібним польським шляхтичем, який одержав тут землю. Шляхтич по прізвищу звався Креховичем, власне від його прізвища і пішла назва села. (джерело ?)
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[3].
1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і в селі відкрита Рожнятів.
У 1896—1897 роках була побудована вузькоколійна залізнична лінія Креховичі — Луги. Початкова колія була шириною 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один — через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі — Липовиця) закрито в 1970-х роках, решту — в 1999 році, а повністю розібрано в 2000 році. Використовувався мотовоз ТУ2М-011812.
На початку XX ст. в селі працював тартак, де у 1921 році відбувся страйк, який організували Й. Д. Байда, Д. В. Гуцул, М. С.Полянський. Страйкарі добилися підвищення заробітної плати.
У 1939 році в селі проживало 2900 мешканців (2200 українців, 430 поляків, 80 латинників, 180 євреїв і 10 німців та інших національностей)[4].
Під час Другої світової війни, а саме у 1942 році в селі діяв загін УПА в кількості 22 чоловік. В 1944 році після відновлення радянської влади багатьох жителів села звинуватили у націоналізмі та підтримці нацистського режиму і було депортовано до Сибіру та на Далекий Схід.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.[5]
Церква
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці села Креховичі згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[6], далі — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.
Пам'ятники
- Пам'ятник на місці загибелі 22 грудня 1944 р. чотирьох підпільників ОУН.
- Могила на цвинтарі загиблих на околиці села в 1946 р. вояків УПА Савіцького Володимира Петровича 1924 р. і Лагойди Василя Степановича 1924 р.
- Могила на цвинтарі невідомих вояків УПА
- Могила чотирьох вояків УПА — Козак Михайло Степанович (1919—1945), Залеський Ілля Степанович (1908—1945), Креховецький Микола Михайлович (1922—1945), Легун Іван Михайлович (1920—1945)
Відомі люди
- Білас Михайло Якимович (1924—2016) — український майстер гобелену, модельєр, Народний художник України, член Спілки художників України.
- Август Бельовський (August Bielowski, 1806—1876) — польський історик, письменник, директор Народної бібліотеки імені Оссолінських, симпатик Реформації, автор, фундатор та видавець першого польського історичного альманаху «Монумента польського Історика» («Monumenta Poloniae Historica»).
- Лисевич Михайло Васильович (* 1959) — український педагог, журналіст, редактор, громадський діяч, заслужений журналіст України.
- Марцеляк Олег Володимирович (* 1967) — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, кавалер ордена «За заслуги»[7].
- Жолобак Ігор Степанович (* 1962) — український фотограф, фотохудожник.
Примітки
- Правда. — Річник IX. — Львів, 1876. — С. 756.
- maps/avstrijskoj-monarxii/4472.jpg
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
- Скочиляс І. Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр. // Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції. — Львів: НТШ, 2008. — Т. ХХХХ. — С. 623—625.
- Указ президента України 868—2019
Джерела
- Krechоwісе // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 659. (пол.) — S. 659—660. (пол.)