Кривошеєва Єфимія Петрівна

Єфимія Петрівна Кривошеєва  (1 червня 1867 24 червня 1936) ерзянська народна оповідачка, одна із засновників класичного ерзянського оповідального мистецтва[1]. Національність ерзя.

Кривошеєва Єфимія Петрівна
Народилася 1 червня 1867(1867-06-01)
село Тарасівка Петровського повіту Саратовської губернії
Померла 24 червня 1936(1936-06-24) (69 років)
Саранськ, Середньоволзький крайd, РСФРР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність народна оповідачка
Знання мов ерзянська і російська

Життєпис

Народилась 1 червня 1867 у селі Тарасівка Петровського повіту Саратовської губернії (нині Лопатинський район Пензенська область[2]) у багатодітній селянській родині. Освіти не отримала, працювала за наймом, виконувала будь-яку важку роботу. Жила на хуторі Маяк. 1930 переїхала до Саранська. Добре знала ерзянські та мокшанські обряди, звичаї.

Найкращі пісні і плачі цієї неграмотної, але талановитої та чуйної до поетичного слова оповідачки публікувалися у газетах і журналах, звучали на радіо, включалися у великі поетичні збірки.

1 грудня 1936 у московській газеті «Правда» з'являється спекулятивний твір «Плач про Кірова» (ерз. «Кировдо лайшемась»), який роблять популярним[3].

Тісний творчий союз встановлений між оповідачкою та її сином-поетом, вони читали один одному свої твори, обговорювали їх. Син записував оповіді матері. Всього налічується понад п'ятдесят оповідей Кривошеєвої. Вони опубліковані у збірниках «Голос матері» (ерз. «Авань вайгель», 1950), «Ви послухайте, діти мої» (ерз. «Тынь кунсолодо, тиринь тякам монь», 1968).

Померла 24 червня 1936.

У 1937 році до збірки «Творчість народів СРСР» увійшла оповідь «Заповіт» (ерз. «Завещание»), виходить збірник «Голосіння і пісні» (ерз. «Лайшемат ды морот»).

У 1955 році син Єфимії Петрівни передав до фонду Мордовського республіканського об'єднаного краєзнавчого музею імені І. Д. Вороніна невеликий архів оповідачки, в якому налічується понад 40 предметів, серед яких рукописи з піснями і плачами, документи, фотографії сімейні та з друзями.

Чоловік — Кривошеєв Петро Васильович. Син — Кривошеєв Ілля Петрович (Ілька Мориця), ерзянський письменник, заслужений вчитель Мордовії.

Примітки

  1. Кривошеева Ефимия Петровна. inpenza.ru. Процитовано 11 квітня 2017 року.(рос.)
  2. Народная сказительница. mrkm.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017 року.(рос.)
  3. Кривошеева Ефимия Петровна. lib.e-mordovia.ru. Процитовано 11 квітня 2017 року.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.