Кричевський Михайло Станіслав

Миха́йло (Станісла́в) Криче́вський (Кречо́вський) гербу власного (р. н. невід. — † 3 серпня 1649[4]) — військовий діяч, з 1643 року полковник Чигиринського полку i Київського полку (1648) реєстрових козаків, наказний гетьман українського козацтва.

Михайло-Станіслав Кричевський
Народився невід.
Помер 3 серпня 1649(1649-08-03)[1][2][3]
Лоєв, Речицький повіт, Російська імперія
Країна  Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Титул шляхтич
Військове звання ротмістр, полковник
Рід Кричевські
Герб

Короткий життєпис

Народився в берестейській шляхетській католицькій родині Кричевських гербу власного. Родина мала руське походження, але полонізувалась на межі XVI—XVII ст.[5] Здобув добру освіту, крім польської, володів також німецькою, французькою та латинською мовами. Завдяки вмінням та знанням військової справи був улюбленцем коронного гетьмана Станіслава Конєцпольского. 1627 року під час польсько-шведської війни очолював хоругву.

Кар'єра

Може бути тим Кречовським — товаришем коругви князя Захарія Четвертинського, — який був поранений у битвах проти повсталих козаків від травня до серпня 1638 року. Правдоподібно, брав участь у виборах короля Владислава IV. У жовтні 1643 року коронний гетьман Станіслав Конєцпольский призначив його полковником Чигиринського полку реєстрових козаків замість Яна Закшевского (Івана Закревського), усунутого через зловживання щодо підвладних.[5] Допомагав у 1644 році боротися з татарами в Охматівській битві. У 1647 році:

  • взяв заарештованого Богдана Хмельницького на поруки і випустив його на волю. Став кумом сотника Чигиринського полку Б. Хмельницького.
  • у жовтні брав участь у виправі Алєксандера Конєцпольского на татар.[5]

1648 року приєднався до Хмельницького під Жовтими Водами, потім потрапив у полон у Корсунській битві.[6] Прийняв православне віросповідання та ім'я Михайло (доти він був Станіславом). Брав участь у Пилявецькій битві, військовому поході в Галичину, облозі Замостя, у переможних боях проти загонів С. Лянцкоронського та Я. Вишневецького.

Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман доручив відбити напад Януша Радзивілла в 1649 року на Україну. Тяжко поранений у битві під Лоєвом з вояками литовського гетьмана Януша Радзивілла, Кричевський був узятий у полон, де помер (за версією Вєслава Маєвского, незважаючи на допомогу лікарів[4]).

За даними історика Панаса Феденка:

  • куля потрапила йому під праве око і застрягла у шиї, друга рана була у правому боці
  • домігся від козаків, щоб його залишили помирати у таборі, передчуваючи смерть, тут і був знайдений «радзивіллівцями»
  • Януш Радзивілл дав розпорядження:
    • придворному художнику намалювати посмертний портрет М. Кричевського
    • насипати над «вождем непокірних козаків» найвищу серед загиблих під Лоєвом повстанців могилу і поставити хрест
  • був одруженим із Зоєю (відомостей про неї поки немає).[7]

У літературі
  • головний герой історичного роману Панаса Феденка «Гетьманів кум»;
  • персонаж роману Генрика Сєнкєвіча «Вогнем і мечем»;
  • «Полковник Кричевський»  — повість Андрія Чайковського.

Див. також

Примітки
  1. тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. Catalog of the German National Library
  4. Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 554.
  5. Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 553.
  6. Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 195. — ISBN 5-203-01639-9.
  7. Феденко П. Гетьманів кум… — С. 177—183.

Джерела та література
  • Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К. : Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010.
  • Степанков В. С. Кричевський Станіслав-Михайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 400. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Степанков В. С. Михайло (Станіслав) Кричевський // Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети. — К., 1998. — Т. 1. — С. 181.
  • Сушинський Б. Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV—XIX ст. — Одеса, 2006.
  • Чайковський А. Перед зривом. Полковник Кричевський. — Львів, 1992.
  • Феденко П. Гетьманів кум // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 18—183. — ISBN 5-319-01072-9.
  • Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał), (zm. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XV/4., zeszyt 67. — S. 553—554. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.