Чигиринський полк
Чигир́инський по́лк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Війська Запорозького в 1625–1711 роках. Полковий центр — місто Чигирин.
| Чигиринський полк | |
 Герб полкового центру | |
 Розташування полку на карті. | |
| Утворено | 1625 |
| Ліквідовано | 1711 |
| Центр | Чигирин |
| Сотні | 19 (1649) / 3222[1] (3297)[2] Чигиринська полкова Крилівська Воронівська Бужинська Боровицька Медведівська Жаботинська Смілянська Голов'ятинська Баклійська Орлівська Вереміївська Жовнинська Максимівська Кременчуцька Потоцька Омельницька Голтв'янська Остапівська |
| Полковники | |
| 1637 | Роман Пешта |
| 1643 — 1648 | Станіслав Кричевський |
| 1648 — 1650 | Федір Вешняк |
| 1650 — 1651 | Михайло Криса |
| 1651 — 1654 | Яків Пархоменко |
| 1655 | Павло Безштанько |
| 1656 — 1659 | Антін Жданович |
| 1659 — 1660 | Павло Кременчуцький |
| 1661 — 1663 | Петро Дорошенко |
| 1663 — 1664, 1666 | Прокіп Бережецький |
| 1665 — 1666 | Федір Коробка |
| 1667 — 1668 | Яків Городничий |
| 1668 — 1669 | Андрій Дорошенко |
| 1669 — ? | Іван Дуб'яга |
| 1672 — 1676 | Ярема Петрановський |
| 1676 — 1678 | Григорій Коровченко |
| 1704 — 1708 | Василь Невінчаний |
| 1708 — 1709 | Костянтин Мокієвський |
| 1709 — 1711 | Гнат Галаган |
Історія
Чигиринський полк був утворений 1625 року як військова одиниця Речі Посполитої — полк реєстрових козаків Війська Запорозького. Головний штаб полку розташовувався у місті Чигирин Київського воєводства[3].
Під час Хмельниччини 1648–1657 років Чигиринський полк отримав статус окремої адміністративно-територіальної одиниці держави Війська Запорозького. Його територія займала як правобережні, так і лівобережні землі понад Дніпром. На сході полк межував з Корсунським, на правобережній півночі — з Черкаським і на лівобережній півночі з Кропивнянським полками[3].
Як військова одиниця Чигиринський полк був головним полком гетьмана Богдана Хмельницького. За реєстром 1649 року він поділявся на 19 сотень — 11 на правій стороні Дніпра й 8 на лівій. У полку нараховувалося 3291 козаків, з яких 1921 перебували в правобережних сотнях, а 1370 — у лівобережних. Разом із військовою (генеральною) старшиною, яка зараховувалося до складу Чигиринського полку, кількість його особового складу становила 3297 осіб[2].
1661 року з лівобережних сотень Чигиринського полку був утворений новий Кременчуцький полк. Проте 1663 року його ліквідували, а сотні повернули до старого полку.
1667 року, після Андрусівського миру між Московським царством і Річчю Посполитою, лівобережні сотні Чигиринського полку відійшли до Лубенського і Миргородського полків, а правобережні сотні — до Речі Посполитої[3].
1672 року, за Бучацьким миром між Османською імперією та Річчю Посполитою, правобережні сотні перейшли до гетьмана Петра Дорошенка, що визнав османський протекторат[3].
1678 року, після захоплення Чигирина османами, Чигиринський полк було ліквідовано. За Бахчисарайським миром, укладеним 1681 році між Московським царством та Османською імперією, а також «Вічним миром», затверджений 1686 року між Московським царством і Річчю Посполитою, прибережна дніпрова смуга Правобережжя, що включала землі Чигиринського полку, мала лишатися незаселеною. Попри ці домовленості протягом 1683–1685 років існував військовий підрозділ «Чигиринський полк» під командуванням Громашевського[3].
1699 року, за Карловицьким миром територія колишніх правобережних сотень Чигиринського полку повернулася до складу Речі Посполитої[3].
У 1704–1712 роках Чигиринський полк було відроджено.
У 1711–1712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було силою переселено на Лівобережжя, а полк ліквідовано разом з іншими правобережними полками. Територія полку перейшла під юрисдикцію Речі Посполитої.
Частина козаків колишнього Чигиринського полку під керівництвом Гната Ґалаґана переселилися на територію лівобережного Прилуцького полку під протекторатом Російської імперії[3].
Примітки
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року. - К. : Наукова думка, 1995.
- Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва : Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
- Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр.… — С. 104—106.
Джерела та література
- Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 104—106.
- Коваленко С. Чигиринський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — К. : Стікс, 2009. — Т. 3.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Мицик Ю. А. Чигирин — гетьманська столиця. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 392 с. — ISBN 978-966-518-289-4.
- Панашенко В. В. Чигиринський полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 545. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Попованова О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни 1648—1657 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — 1999. — C. 138—140.
Посилання
- Чигиринський полк // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Реєстр Чигиринського полку 1649 року