Кріпченко Віктор Іванович

Кріпченко Віктор Іванович (нар. 10 липня 1948, Львів — пом. 22 жовтня 2019, Київ) — радянський, український кінооператор, кінорежисер. Лауреат Державної премії СРСР (1989), Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993). Заслужений діяч мистецтв України.

Кріпченко Віктор Іванович
Народився 10 липня 1948(1948-07-10) (73 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність кінооператор
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
IMDb nm1768192
Нагороди та премії

Життєпис

Народився 10 липня 1948(19480710) р. у Львові в родині вчителів.

Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974).

З 1974 р. — оператор, кінорежисер «Укркінохроніки».

Зняв стрічки: «Про дружбу співа Україна» (у співавт.), «Україна сьогодні» (1974), «Суперкубок» (1975), «Сад повен сонця» (1976), «Олександр Бойченко» (1976), «Вогні Придніпров'я» (1976, у співавт. з І. Бабушкіним та Е. Тімліним; Диплом X Всесоюзного кінофестивалю, Рига, 1977), «Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (фільми 1 та 3-й: «Початок шляху» (1974), «Шлях звершень» (1977)), «Цей важкий ручний м'яч» (1976), «Вірність» (1978), «Вишивки краса нетлінна» (1980), «В'ячеслав Павлович Губенко, хірург» (1980), «Марія з Малої землі» (1980, у співавт.), «Живи, людино» (1980, II Приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, Вільнюс, 1981), «Слухайте, слухайте Бетюка!» (1981), «Не чіпай мене!» (1981), «Яка Марія без Івана» (1981), «Монолог матері» (1981), «Нестаріюче серце поета» (1982); «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» (1986, у співавт. Реж. Володимир Шевченко. Головні оператори Віктор Кріпченко, Володимир Таранченко, Володимир Шевченко.), «Липневі грози» — дилогія: «Страйк» (1989) і «Викид» (1991, у співавт. з С. Тимофєєвим; реж. А. Карась і В. Шкурин)[1]; «Невиданий альбом» (1991) автор сценарію, реж., оператор, спільно з Володимиром Таранченком. Відзначений на Між. кінофестивалях у Кракові, Лодзі, Оберхаузені. «Оглянься з осені» (1992), автор сценарію, реж. , оператор, спільно з Володимиром Таранченком. «До отчого порогу» (1997).

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер 22 жовтня 2019 року у Києві. Похований на Північному кладовищі.

Примітки
  1. Національна спілка кінематографістів України: «Кінематографічна ревізія Донбасу» на Docudays UA

Посилання

Література
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.85;
  • Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.281.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.