Крістіано Дзанетті

Народився 10 квітня 1977 року в місті Каррара. Вихованець футбольної школи клубу «Фіорентина». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1994 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 4 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії 1995/96[1].

Не ставши гравцем основного складу «фіалок», Крістіано був змушений грати за команди нижче рангом. За наступні три сезони він змінив 4 клуби: «Венецію» і «Реджяну» з серії В і «Інтернаціонале» та «Кальярі» в серії А.

У 1999 році перейшов в столичну «Рому» за 7 млрд італійських лір.[2]. Провів там два сезони, у другому з яких під керівництвом Фабіо Капелло став гравцем основного складу і допоміг команді виграти чемпіонат Італії. А в сезоні 2001/02 повернувся в «Інтер»[3], де нарешті заграв. В цілому за «нерадзуррі» Крістіано провів 99 матчів в серії А за 5 сезонів і забив в них 2 м'ячі. Протягом цих років додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Італії, а також двічі виграв національний кубок і одного разу суперкубок.

Влітку 2006 року на правах вільного агента уклав контракт з «Ювентусом», незважаючи на скандал, що розгорівся у Серії А, через який «Ювентус» відправили до Серії B. У сезоні 2006/07 Дзанетті допоміг туринцями виграти другий дивізіон, після чого ще два роки грав за «стару сеньйору» у Серії А.

10 серпня 2009 Дзанетті повернувся в рідну «Фіорентину»[4] як частина угоди по переходу Феліпе Мелу в зворотньому напрямку[5] і наступні півтора року захищав кольори клубу з Флоренції.

31 січня 2011 року гравець підписав контракт з «Брешією» до червня 2012 року[6][7]. Проте за підсумками сезону 2010/11 клуб зайняв 19 місце і покинув Серію А, після чого Дзанетті не був заявлений за клуб на наступний сезон. У грудня того ж року Крістіано Дзанетті розірвав контракт з клубом і завершив професійну ігрову кар'єру[8].

1995 року провів одну гру у складі юнацької збірної Італії.

Протягом 1997—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. У її складі був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2000 року, де італійці здобули «золото». Всього на молодіжному рівні зіграв у 19 офіційних матчах.

У вересні 2000 року зіграв у всіх 4 матчах за олімпійську збірну на футбольному турнірі Олімпіади 2000 року, де італійці вилетіли в чвертьфіналі.

7 листопада 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Японії (1:1)[9].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату Європи 2004 року в Португалії.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 17 матчів, забивши 1 гол — 30 квітня 2003 року в товариській грі проти збірної Швейцарії (2:1)[10].

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2013 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Піза»[11].

В 2014—2015 роках входив до тренерського штабу клубу «Прато»[12].

З кінця червня 2015 року очолює тренерський штаб команди «П'єтразанта», що виступає в п'ятому дивізіоні країни, аматорському чемпіонаті Тоскани (італ. Eccellenza Toscana)[13].