Кубок Чано

Ку́бок Ча́но[1][2] (італ. Coppa Ciano) або Ку́бок Монтене́ро (італ. Coppa Montenero — Кубок Чорногори) — відомі автомобільні перегони в Італії. Назва «Кубок Чано» використовувалась у 1927—1939 роках.

Кубок Чано
італ. Coppa Ciano
Конфігурації траси автодрому Монтенеро у різні періоди
Організатори
Загальні характеристики
Країна, регіон  Італія
Перший сезон 1921
Останній сезон 1947
Кількість учасників
Актуальні чемпіони
Офіційні постачальники
Поточний чемпіонат

Історична довідка

Починаючи з перших змагань, автомобільні перегони в Італії стали дуже популярними. Відразу після Першої світової війни було побудовано декілька гоночних трас. Варто відзначити, що серед них була траса Montenero Circuit у Ліворно, що стала домашньою для щорічного змагання за Кубок Монтенеро з 1921 року. На початках у перегонах брали участь лише місцеві гонщики і організатори мали серйозні фінансові проблеми. Але у 1923 році турнір був узятий під контроль Автомобільним клубом Італії, що убезпечило його від банкрутства[3].

У 1927 році в Ліворно з'явився морський герой і політик Костанцо Чано (італ. Costanzo Ciano), який придумав і проспонсорував трофей за перемогу — кубок Чано. На початку трофей вручався за перемоги в гонках через тиждень після Кубка Монтенеро. Але у 1929 році Кубок Чано став головною подією, і з цього часу ця назва стала загальноприйнятою.

Гонщик Еміліо Матерассі вигравав перегони 4 рази підряд у 1925—1928 роках, за що заслужив прізвисько «Король Монтенеро».

У тридцяті роки італійський гонщик член зали Слави Таціо Нуволарі вигравав гонку п'ять разів, більше ніж будь-хто. Особливо значимою стала перемога у 1936 році, де він обійшов потужні німецькі автомобілі. Ця перемога стала однією з причин включення траси Монтенеро до Гран-прі Італії в 1937 році, замість використовуваної зазвичай Монци[4].

У 1939 році гонки в класі «Вуатюретт» були постійними. Остання пройшла перед Другою світовою війною, потім гонки перервалися на багато років[5].

У 1947 році пройшли 20-ті фінальні перегони Кубка Монтенеро на автомобилях 1500 см³ без турбонаддуву[6]. Через зв'язки Костанцо Чано з фашистським режимом перегони перестали називатись Кубком Чано.

Переможці Кубка Чано
Рік Переможець Клас Автомобіль Назва перегонів
1947 Франко Вентурі 1500 куб.см. без турбонаддуву Cisitalia D46 — Fiat XX Coppa Montenero
1940-
1946		 Не проводився
1939 Джузеппе Фаріна Вуатюретт" Alfa Romeo 158 XIII Coppa Ciano
XIX Circuito Montenero
1938 Герман Ланг Гран-прі Mercedes-Benz W154 XII Coppa Ciano
XVIII Circuito Montenero
1937 Рудольф Караччіола Гран-прі Mercedes-Benz W125 XV Gran Premio d'Italia*
XI Coppa Ciano
XVII Circuito Montenero
1936 Таціо Нуволарі
Карло Марія Пінтакуда		 Гран-прі Alfa Romeo 8C-35 X Coppa Ciano
XVI Circuito Montenero
1935 Таціо Нуволарі Гран-прі Alfa Romeo Tipo-B 'P3' IX Coppa Ciano
XV Circuito Montenero
1934 Акілле Варці Гран-прі Alfa Romeo Tipo-B 'P3' VIII Coppa Ciano
XIV Circuito Montenero
1933 Таціо Нуволарі Гран-прі Maserati 8CM VII Coppa Ciano
XIII Circuito Montenero
1932 Таціо Нуволарі Гран-прі Alfa Romeo Tipo-B 'P3' VI Coppa Ciano
XII Circuito Montenero
1931 Таціо Нуволарі Гран-прі Alfa Romeo 8C 2300 Monza V Coppa Ciano
XI Circuito Montenero
1930 Луїджі Фаджолі Гран-прі Maserati Tipo 26M IV Coppa Ciano
X Circuito Montenero
1929 Акілле Варці Гран-прі Alfa Romeo P2 III Coppa Ciano
IX Circuito Montenero
1928 Еміліо Матерассі Гран-прі Talbot 700 VIII Coppa Montenero
Mario Razzauti Спорткари Alfa Romeo 6C-1500 II Coppa Ciano
1927 Еміліо Матерассі Гран-прі Bugatti T35C VII Coppa Montenero
Аттільо Маріноні Спорткари Alfa Romeo 6C-1500 I Coppa Ciano
1926 Еміліо Матерассі Гран-прі Itala Spl VI Coppa Montenero
1925 Еміліо Матерассі Гран-прі Itala Spl V Coppa Montenero
1924 Ренато Балестреро Гран-прі OM 665 IV Coppa Montenero
1923 Mario Razzauti Гран-прі Ansaldo 2000 III Coppa Montenero
1922 Carlo Masetti Гран-прі Bugatti 37 1500 II Coppa Montenero
1921 Карло Лотті Гран-прі Ansaldo 2000 I Coppa Montenero

* У 1937 році перегони мали статус Гран-прі Італії

Примітки
  1. Італійське слово італ. ciano вимовляється як [ˈʧiano], синонім італ. fiordaliso — волошка, а також ціан, тобто ціановий / блакитний / волошковий колір. Італійське прізвище італ. Ciano вимовляється як [ˈʧano]
  2. ciano // DiPI Online — Dizionario di Pronuncia Italiana
  3. La Coppa Montenero (1921—1939). Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 11 травня 2013.
  4. XV° Gran Premio d'Italia, The golden era of Grand Prix racing. Kolumbus.fi. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 3 грудня 2011.
  5. 1939 Coppa Ciano, The golden era of Grand Prix racing. Kolumbus.fi. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 3 грудня 2011.
  6. Italy 1947, Forix. Forix.autosport.com. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 3 грудня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.