Луїджі Фаджолі

Луїджі Фаджолі
Народився	9 червня 1898[1]; Озімо, Провінція Анкона, Марке, Італія
Помер	20 червня 1952 (54 роки) або 29 березня 1926[1] (27 років); Монте-Карло або Озімо, Провінція Анкона, Марке, Італія; ·дорожньо-транспортна пригода
Поховання	Кампо Верано
Країна	Королівство Італія; Королівство Італія
Діяльність	мотогонщик, автогонщик
Знання мов	італійська
IMDb	ID 8910955
Сайт	corsedauto.it/fagioli/
	Медіафайли у Вікісховищі;

Луїджі Фаджолі (італ. Luigi Cristiano Fagioli; 9 червня 1898, Озімо, Італія — 20 червня 1952, Монте-Карло, Монако, після аварії на Mille Miglia) — італійський автогонщик. Бронзовий медаліст першого сезону Формули-1, срібний медаліст чемпіонату Європи 1935.

Бюст Луїджі Фаджолі у рідному місті

Луїджі Фаджолі на Targa Florio. 1928

Біографія

Після війни почав брати участь у змаганнях з підйому на пагорб, спортивних авто. Почав брати участь у гонках з 1926, завдяки першим перемогам потрапив до команди Maserati. У квітні 1931 на Гран-прі Монако до останнього боровся за перемогу з Луїсом Широном на Bugatti Type 51. На гонках у Монца він переміг Широна, Акілле Варці, Таціо Нуволарі, 1932 переміг на Гран-Прі Риму, що дозволило перейти до Alfa Romeo[2]/ (1933). На Alfa Romeo Tipo B P3[3] переміг у Кубку Ачербо, Гран-Прі Комменж, Італії. Це дозволило 1934 перейти до фаворита гонок, команду Мерседес. У ній він переміг у Кубку Ачербо, Гран-прі Італії, Іспанії, Кубку Ласарте. Фаджолі був знаний своєю гарячою вдачею на трасі, запальним характером, що проявився у напружкних відносинах з механіками, керівництвом команди. Це не завадило йому 1935 перемогти у Гран-Прі Монако, Барселони, гонку АФУС у Берліні. По результатам року він став віце-чемпіоном Європи[4] і перейшов наприкінці 1936 до основного конкурента команди Мерседес - команди Auto Union. Відносини з Рудольфом Караччіолою загострились настільки, що у Триполі Фаджолі розпочав з ним бійку. Незабаром через загострення ревматизму він змушений був ходити з паличкою і покинути гонки. Стан здоров'я покращився після завершення світової війни і 52-річний Фаджолі приєднався до команди Alfa Romeo (1950). У шести гонках п'ять разів побував на подіумі, що дозволило зайняти третє місце FIA у чемпіонаті світу. Завершального року своїх виступів 1951 він виграв Гран-Прі Франції, ставши найстаршим переможцем Гран-Прі.

Він підписав 1952 контракт з Lancia на участь у гонках спортивних автомобілів і був дуже гордий собою не за третє місце у Mille Miglia, а тим що обійшов Рудольфа Караччіолу. На тренуванні Гран-Прі Монте Карло у тунелі він врізався у колону і вилетів з машини. Його перевезли непритомним до лікарні з переламаними рукою і ногою. Через чотири дні він прийшов до свідомості і, здавалось, почав поправлятись, але через три тижні в нього відмовила нервова система і він помер у віці 54 років.

Результати у Чемпіонаті Європи (AIACR)

Рік	Команда	Автовиробник	1	2	3	4	5	Місце	Очки
1931	Maserati	Maserati	ITA	FRA сход	BEL			46=	22
1932	Maserati	Maserati	ITA 2	FRA	DEU			7	18
1935	Daimler-Benz	Mercedes-Benz	BEL 2	DEU 6	CHE 2	ITA сход	ESP 2	2	17
1936	Daimler-Benz	Mercedes-Benz	МОН сход	DEU 5	CHE сход	ИТА		14=	26
1937	Auto Union	Auto Union	BEL	DEU	МОН	CHE 7	ITA	20=	36

Примітки

Посилання

Luigi Fagioli (англ.)
Luigi Fagioli (англ.)
Luigi Fagioli (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[[http://www.treccani.it/enciclopedia/luigi-cristiano-fagioli_(Dizionario_Biografico)/_http://www.treccani.it/enciclopedia/luigi-cristiano-fagioli_(Dizionario_Biografico)/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.treccani.it/enciclopedia/luigi-cristiano-fagioli_(Dizionario_Biografico)/

[2] Alfa Romeo (Formula 1) (італ.)

[3] Alfa Romeo P3 (італ.)

[4] Grand-Prix-Europameisterschaft 1935 (нім.)