Кудрін Олексій Леонідович

Народився 12 жовтня 1960 року в Добеле, Латвійської РСР у родині військового шифрувальника росіянина Леоніда Кудріна та латвійки Зінти Міллере, депортованої у 1941 році до Сибіру.

До вступу до Ленінградського державного університету працював в Академії тилу і транспорту Міністерства оборони СРСР в м. Ленінграді автомеханіком, інструктором практичного навчання лабораторії двигунів. Після закінчення економічного факультету Ленінградського Державного Університету — стажист-дослідник Інституту соціально-економічних проблем Академії наук СРСР.

У грудні 1985 року поступив в очну аспірантуру Інституту економіки АН СРСР. Захистивши кандидатську дисертацію, займався науковою діяльністю в Інституті соціально-економічних проблем АН СРСР.

З жовтня 1990  працював заступником голови Комітету з економічної реформи виконкому Ленсовєта. Після ліквідації Комітету з економічної реформи перейшов в Комітет з управління Ленінградської зони вільного підприємництва.

З листопада 1991 по 1992  — заступник голови Комітету з економічного розвитку.

З серпня 1992  по 1993  — голова Головного фінансового управління мерії Санкт-Петербургу (згодом перейменованого у Фінансовий комітет).

З 1993 по червень 1996  — заступник, перший заступник мера, член Уряду міста, голова Комітету економіки і фінансів мерії Санкт-Петербурга.

У серпні 1996 указом Президента Російської Федерації призначений заступником керівника Адміністрації Президента Російської Федерації, начальником Головного Контрольного управління Президента Російської Федерації.

У березні 1997  О. Л. Кудрін Указом Президента Російської Федерації Бориса Єльцина призначений першим заступником Міністра фінансів Російської Федерації. Проводив переговори з клубом кредиторів після російського дефолту 1998 року.

З січня 1999  — перший заступник голови правління РАТ «ЄЕС Росії».

У червні 1999 призначений Першим заступником Міністра фінансів Російської Федерації.

З травня 2000 Указом Президента Російської Федерації призначений заступником Голови Уряду Російської Федерації — Міністром фінансів Російської Федерації.

З 9 березня 2004 року Указом Президента Російської Федерації призначений Міністром фінансів Російської Федерації.

У травні 2004 року зберіг свою посаду в новому кабінеті Фрадкова.

У вересні 2007 року зберіг свій портфель в кабінеті Зубкова і став віце-прем'єром.

Прихильник ліберальних економічних реформ. В період його керівництва міністерством фінансів федеральний бюджет Росії зводиться з профіцитом, створений Стабілізаційний фонд, відбувається активна виплата зовнішньої заборгованості, введена «плоска шкала» прибуткового податку.

23 грудня 2004 був названий британським журналом The Banker міністром фінансів року, ставши переможцем в двох категоріях: «Світовий міністр фінансів року» і «Міністр фінансів року країн Європи». У 2006 році британська газета «Emerging markets» назвала Олексія Кудріна найкращим міністром фінансів серед європейських країн, що розвивалися.

12 травня 2008 р. призначений заступником Голови Уряду Російської Федерації — міністром фінансів Російської Федерації в новому уряді Володимира Путіна.

Кудрін займав пост міністра фінансів РФ з 2000 по 2011 рік.

У вересні 2011 пішов з уряду через розбіжності з прем'єром Дмитром Медведєвим.

6 квітня 2012 року Кудрін заявив про створення в Росії «Комітету громадянських ініціатив»[3][4][5].

З березня 2015 року обіймає посаду Голови Ради директорів НПФ БУДУЩЕЕ (до червня 2015 року — НПФ БЛАГОСОСТОЯНИЕ ОПС).

18 червня 2015 року Кудрін виступив з ідеєю проведення дострокових президентських виборів в Росії. Єдина Росія побачила в цій ініціативі загрозу стабільності в суспільстві[6][7], а депутат Держдуми від Справедливої ​​Росії Михайло Ємельянов вважав це вступом в президентську гонку[8].

В ході прямої лінії 2016 року Путін повідомив про те, що Кудрін буде активно працювати в експертній раді при президенті над питаннями щодо стратегії розвитку РФ і в період після 2018 року, бо він «хоче вносити свій внесок у вирішення проблем, перед якими стоїть країна»[9].

У 2012—2015 роках, виступаючи як експерт, Кудрін неодноразово полемізував з президентом РФ Володимиром Путіним і партією влади «Єдина Росія» з ключових питань розвитку суспільства, економіки та держави[10][11][6][7].

20 квітня 2016 року Кудрін погодився очолити раду Центру стратегічних розробок.[12]. 30 квітня 2016 року указом Путіна Кудрін призначений заступником голови Економічної ради при Президентові Росії[13].

У травні 2016 року Олексій Кудрін як Голова Центру стратегічних розробок РФ у ході засідання президії економічної ради заявив, що Росія повинна вбудовуватися в міжнародні технологічні ланцюжки, для чого потрібно «знизити геополітичну напруженість». Зі слів джерел, — трьох учасників засідання ради — у відповідь Путін заявив, що, нехай Росія в чомусь і відстала, але у неї «тисячолітня історія і Росія не стане торгувати суверенітетом».[14]

10 травня 2018 року після інавгурації Володимира Путіна Олексію Кудріну запропонували очолити Рахункову Палату Російської Федерації.[15] Пізніше зустрівшись з керівництвом Єдиної Росії він погодився з цією пропозицією.[16][17]

Голова Рахункової палати

Кудрін в Державній Думі РФ, 22 травня 2018 року

22 травня 2018 року Державна Дума РФ затвердила Кудріна на посаді Голови Рахункової палати РФ.

• Біографія (рос.)
• Олексій Кудрін в Лентапедії (рос.)
• Система Кудрина. История ключевого экономиста путинской России. — М.: «Манн, Иванов и Фербер», 2013. — С. 256. — ISBN 978-5-91657-784-6.