Кульбаба пізня
Кульбаба пізня[1][2] (Taraxacum serotinum) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, західній і центральній Азії.
? Кульбаба пізня | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Taraxacum serotinum (Waldst. & Kit.) Fisch., 1812 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Опис
Багаторічна рослина 5–20 см. Листки майже шкірясті, жорсткі, шорсткі, на краю хрящувато-зубчасті, спочатку густо-повстяні, від цільних до перисто-роздільні. Кошики широкі, 15–25 мм завдовжки. Зовнішні листочки обгортки в 2 рази коротше внутрішніх. Квітки оранжево-жовті[2].
Поширення
Поширений у Європі, західній і центральній Азії[3][4].
В Україні вид зростає по горбах, схилах і степах, особливо на глині, іноді як бур'ян — у Лісостепу, Степу та Криму[2].
Джерела
- Taraxacum serotinum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 373. (рос.)(укр.)
- The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 20.09.2019. (англ.)
- Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 20.09.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.