Кульон тонкодзьобий

Кульо́н тонкодзьо́бий[1] , кроншнеп тонкодзьобий, кроншнеп малий (Numenius tenuirostris) — прибережний птах ряду сивкоподібні (Charadriiformes), найрідкісніший вид в Європі, Близькому Сході та Північній Африці. Бувши дуже поширеним в 19 столітті, він зазнав величезних втрат в 20-му. Один з 8-ми видів роду; один з 3-х видів у фауні України. Належить до Червоної Книги України (статус - на межі зникнення).

?
Тонкодзьобий кульон

Кульон тонкодзьобий (по центру) між кульонами середніми
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Кульон (Numenius)
Вид: Кульон тонкодзьобий
Numenius tenuirostris
Vieillot, 1817

Ареал поширенняN. tenuirostris     гніздування      зимування      можливе проживання
Посилання
Вікісховище: Numenius tenuirostris
Віківиди: Numenius tenuirostris
ITIS: 176607
МСОП: 22693185
NCBI: 2448458

Морфологічні ознаки

Розміром приблизно з середнього кульона. Маса тіла: близько 120 г, довжина: 40-46 см, розмах крил: 72-82 см. Дорослий птах зверху темно-бурий зі світлою строкатістю, горло білувате, на білуватих боках тулуба і волі темно-бурі краплеподібні плями. Задня частина спини, поперек, надхвістя і черево білі. Спід крил білий, першорядні махові пера зверху темно-бурі, внутрішні першорядні і бурі другорядні — з білими плямами. Хвіст білий з бурими поперечними смугами. Дзьоб довгий, темно-бурий, загнутий донизу, ноги темно-сірі. Молодий птах подібний до дорослого, але верх рудіший, воло і боки тулуба з бурими рисками. Дорослий птах відрізняється від інших кулонів краплеподібною формою плям на волі і боках тулуба; крім того, дорослий і молодий від великого кульона − меншими розмірами, а від середнього кульона — відсутністю поздовжньої світлої смуги на тім'ї, але молодого птаха від молодого середнього кульона на відстані відрізнити важко.

Чисельність і причини її зміни

За оцінками, у світі, залишилось від 50 до 300 ос. Ймовірно, ця цифра дещо занижена. Зграї з більш ніж 100 птахів фіксувалися в Марокко ще в 1960-их та 1970-их. Однак, між 1980–1990 було зроблено лише 103 записи, а з 1990 до 1999 ця цифра впала до 74 з кількістю птахів від 1 до 3. В Україні під час міграцій і літування спостерігаються окремі особини та зграйки по 7-48 птахів. Причини зміни чисельності остаточно не з'ясовані, ймовірно, надмірне полювання, знищення біотопів гніздування, міграційних зупинок та зимівель.

Особливості біології

Мігруючий вид із місць вірогідного розмноження в Сибіру крізь усю Центральну і Східну Європу до місць зимівель в Північній Африці і Близькому Сході. В Україні рідкісний пролітний вид, мігрує навесні в квітні — травні та восени в серпні — вересні, зупиняючись переважно на березі моря, лиманів, заток, поблизу мілких тимчасових озер, вздовж річок, на ділянках степової рослинності, або на косах, мілинах. Усього з 1998 по 2006 рр. відомо 15-27 спостережень в основному на Азово-Чорноморському узбережжі. За візуальними спостереженнями, живиться водяними та наземними комахами та їх личинками, дощовими черв'яками, молюсками тощо.

Охорона

Має міжнародний охоронний статус за IUCN як вид під критичною загрозою, охороняється Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннською (Додатки І та ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, угодою AEWA, внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — зникаючий). В рамках Боннської конвенції укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо заходів збереження тонкодзьобого кроншнепа. Заходи необхідні для охорони: створення у місцях регулярних реєстрацій виду природоохоронних територій, популяризація, роз'яснювальна робота з природокористувачами, особливо мисливцями.

Посилання

Література

  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б.  — К.  :  Вид-во АН УРСР, 1957.  — 432 с.
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.