Кульчинецька волость

Кульчинецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Кульчини.

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 5242 особи (2610 чоловічої статі та 2632 — жіночої), 653 дворових господарств[1].

Поселення волості:

• Кульчини — колишнє державне та власницьке містечко при річці Понора за 22 версти від повітового міста, 810 осіб, 169 дворів, православна церква, костел, синагога, 9 єврейських молитовних будинки, 9 постоялих дворів, шинок, 7 постоялих будинків, 33 лавки, цегельний, поташний і пивоварний заводи, 12 ярмарків на рік.
• Грицики — колишнє власницьке село при річці Понора, 321 особа, 53 двори, православна церква й постоялий будинок.
• Заставки — колишнє власницьке село при джерелах, 227 осіб, 37 дворів, каплиця, постоялий будинок.
• Кульчинки — колишнє власницьке село, 714 осіб, 107 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 вітряних млини.
• Манівці — колишнє власницьке село при річці Понора, 742 особи, 130 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Печеське — колишнє власницьке село при річці Понора, 545 осіб, 94 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
• Цеценівка — колишнє власницьке село при річці Случ, 407 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 водяних млини.

У 1900-1913 роках складалася з 2 містечок та 9 поселень, 11 сільських громад.

Станом на 1900 населення зросло до 11 679 осіб, 1718 дворових господарств, волосним старшиною був Іван Кушнірук[2].

Станом на 1913 населення зросло до 16 819 осіб, 2118 дворових господарств, волосним старшиною був І. Паращук[3].