Кульчинецька волость

Кульчинецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Кульчини.

Кульчинецька волость
Центр Кульчини
Площа 10 054 (1886)
Населення 5242 осіб (1886)
Густота 47.7 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення 5242 особи (2610 чоловічої статі та 2632 — жіночої), 653 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 45674360
Приватної власності 52503580
Іншої власності 237169
Загалом 100548109

Поселення волості:

  • Кульчини — колишнє державне та власницьке містечко при річці Понора за 22 версти від повітового міста, 810 осіб, 169 дворів, православна церква, костел, синагога, 9 єврейських молитовних будинки, 9 постоялих дворів, шинок, 7 постоялих будинків, 33 лавки, цегельний, поташний і пивоварний заводи, 12 ярмарків на рік.
  • Грицики — колишнє власницьке село при річці Понора, 321 особа, 53 двори, православна церква й постоялий будинок.
  • Заставки — колишнє власницьке село при джерелах, 227 осіб, 37 дворів, каплиця, постоялий будинок.
  • Кульчинки — колишнє власницьке село, 714 осіб, 107 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 вітряних млини.
  • Манівці — колишнє власницьке село при річці Понора, 742 особи, 130 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
  • Печеське — колишнє власницьке село при річці Понора, 545 осіб, 94 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Цеценівка — колишнє власницьке село при річці Случ, 407 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 водяних млини.

У 1900-1913 роках складалася з 2 містечок та 9 поселень, 11 сільських громад.

Станом на 1900 населення зросло до 11 679 осіб, 1718 дворових господарств, волосним старшиною був Іван Кушнірук[2].

Станом на 1913 населення зросло до 16 819 осіб, 2118 дворових господарств, волосним старшиною був І. Паращук[3].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
  3. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.