Кульша
Ку́льша[2] (лат. coxa) — в анатомії хребетних місце з'єднання нижньої кінцівки з тулубом. Частину кульші утворюють три кістки таза, які в дорослих зростаються в одну тазову кістку (що також називається кульшовою). У цій ділянці розташований кульшовий суглоб, що сполучує тазову кістку зі стегновою.
Кістки кульшової ділянки | |
Деталі | |
---|---|
Ідентифікатори | |
Латина | coxa |
Грецька | ισχίο |
MeSH | D006615 |
TA98 | A01.1.00.034 і A01.2.08.005 |
TA2 | 158 |
FMA | 24964[1] |
Анатомічна термінологія |
Термін
У багатьох словниках слово кульша (від лит. kulše)[3] наводиться як рідковживаний синонім до слова стегно[4][5]. У чотиримовному словнику анатомічної термінології В. Г. Черкасова термін кульша використовується як український відповідник латинському coxa, англ. hip і рос. верхняя часть бедра[2]. Слово coxa у сучасному значенні вживав Цельс, але пізніше Пліній Старший — у значенні «тазова кістка»[6]. В анатомії комах coxa — тазик, перший від основи членик ноги (другий — вертлюг, третій — стегно, четвертий — голінка, п'ятий — лапка).
Анатомія
Ділянка
Кульшова ділянка (regio coxae) — ділянка тіла, що розташована латерально і вентрально щодо сідничної ділянки, каудально щодо клубового гребеня і краніально щодо великого вертлюга стегнової кістки[7].
Суглоб
Суглобові кути
- Ацетабулярний кут, поперечний кут входу кульшової западини чи кут Шарпа[8] — кут між лінією, проведеною між верхнім і нижнім краєм кульшової западини (acetabulum) і горизонтальною площиною; у нормі становить 51° у новонароджених і 40° у дорослих. Від нього залежать латеральне закриття западиною головки стегнової кістки і деякі інші параметри[9].
- Сагітальний кут входу кульшової западини — кут між лінією, проведеною між верхнім і нижнім краєм кульшової западини і сагітальною площиною. У нормі становить 7° у новонароджених і до 17° у дорослих[9].
- Центрально-крайовий кут, кут Віберга — кут між вертикальною лінією і лінією, проведеною від центру головки стегнової кістки до найбільш латеральної частини западини[10] на фронтальній рентгенограмі[11].
- Вертикально-центральний кут чи кут VCA — кут, утворений вертикальною лінією (V), лінією між центром головки стегна (C, caput) і переднім (A, anterior) краєм щільного покриву субхондральної кістки злегка дозаду від переднього краю кульшової западини на рентгенограмі, отриманій під «псевдокутом» (латеральною проєкцією, повернутою на 25° до фронтального положення)[11].
- Кут суглобового хряща, кут AC, ацетабулярний індекс[12] чи кут Гільгенрайнера (на честь німецького ортопеда Г. Гільгенрайнера) — кут, утворений паралеллю до склепіння кульшової западини[13] і горизонтальною площиною[10] чи лінією, що з'єднує кут трикутного хряща і латеральний край западини[14]. У нормі він становить у середньому 20° (коливаючись між 18° і 25°) у дітей 11-24 місяців[15]. З віком кут поступово зменшується[16]. Запропоновані порогові значення для аномального збільшення:
- 30° — до 4-місячного віку[17].
- 25° — до 2-річного віку[17].
Шийково-діафізарний кут
Кут між поздовжніми осями шийки і тіла (діафіза) стегнової кістки називається шийково-діафізарним кутом (angulus centrum-collum-diaphysis, скорочено CCD). У нормі (coxa norma) він становить приблизно 150° у новонароджених і 120—126° у дорослих[18].
Аномально малий кут називається coxa vara, аномально великий — coxa valga. Оскільки зміни у формі стегна зачіпають і коліна, coxa valga часто поєднується з genu varum, а coxa vara — з genu valgum[19].
М'язи і рухи
Кульшові м'язи діють у трьох взаємно перпендикулярних головних осях, які проходять через центр головки стегна, уможливлюючи три ступені свободи в трьох парах основних напрямків: згинання і розгинання в поперечному напрямку (ліво-право); пронація і супінація (вздовж стегна); абдукція й аддукція в сагітальному напрямку (вперед-назад)[20]; і комбінація цих рухів (тобто циркумдукція, складний рух, у якому нога описує поверхню неправильного конуса)[21].
Деякі з цих м'язів беруть участь у рухах суглобів хребта чи колінного суглоба, що пов'язане з віддаленням від кульшового суглоба місць їхнього початку (прикріплення)[22][23]. Окрім того, нижній близнюковий, верхній близнюковий і внутрішній затульний м'язи разом іноді називаються «триголовий м'яз кульші» (triceps coxae), причому перші два допомогають роботі останнього[24].
Рух кульшового суглоба, таким чином, виконується такими групами м'язів (у порядку зменшення важливості)[23][20]:
- Пронація (30° при розігнутому, 50° при зігнутому суглобі): великий сідничний, квадратний стегна, внутрішній затульний; задні волокна середнього сідничного і малого сідничного; клубово-поперековий (у тому числі великий поперековий від хребта); зовнішній затульний; великий привідний, довгий привідний, короткий привідний і малий привідний; грушоподібний і кравецький. Клубово-стегнова зв'язка обмежує пронацію і розгинання, тому суглоб обертається дозовні на більший градус у зігнутому положенні.
- Супінація (40°): передні волокна середнього сідничного і малого сідничного; м'яз-натягувач широкої фасції стегна; частина великого привідного, прикріплена до привідного горбка; і при відведенні ноги, також гребінний м'яз.
- Розгинання (20°): великий сідничний (при порушенні функції вставання із сидячого положення неможливе, але зберігається можливість стояння і ходіння); дорсальні волокна середнього сідничного і малого сідничного; великий привідний; грушоподібний. Окрім того, в розгинанні беруть участь такі м'язи стегна: півперетинчастий, півсухожилковий, і довга головка двоголового м'яза стегна. Максимальне розгинання обмежується клубово-стегновою зв'язкою.
- Згинання (140°): м'язи-згиначі стегна: клубово-поперековий (з великим поперековим від хребта); натягач широкої фасції стегна, гребінний, довгий привідний, короткий привідний, тонкий, прямий м'яз стегна і кравецький. Максимальне згинання обмежується місцем дотику стегна до грудей.
- Абдукція чи відведення (50° при розігнутому суглобі, 80° при зігнутому): середній сідничний; натягач широкої фасції стегна; великий сідничний з його кріпленням до фасції; малий сідничний; грушоподібний; внутрішній затульний. Максимальне відведення обмежується шийкою стегна в місці її впирання в бокову частину таза. Коли стегно зігнуте, зіткнення шийки з тазом віддаляється, уможливлюючи відведення на більший кут.
- Аддукція чи приведення (30° при розігнутому суглобі, 20° при зігнутому): великий привідний з малим привідним; довгий привідний, короткий привідний, великий сідничний з його кріпленням до сідничної горбистості; тонкий; гребінний, квадратний стегна; зовнішній затульний; півсухожилковий. Максимальне приведення обмежується впиранням одного стегна в друге. Окрім того, впирання може уникнути відведенням другої ноги, або згинанням/розгинанням кульшового суглоба однієї з ніг, щоб вони переміщалися в різних площинах і не стикалися.
Клінічне значення
З поширених травм у цій ділянці — перелом шийки стегна[25]. Симптоми включають біль у кульші, особливо при русі, і вкорочення ноги[25]. У випадку перелому шийки стегна, а також деяких захворювань (напр. остеоартроз), суглоб може бути замінений протезом (ендопротезування кульшового суглоба). Біль у кульші може мати різні причини, наприклад, бути пов'язаним з люмбаго.
Статевий диморфізм і культурне значення
У людей, на відміну від інших тварин, кістки кульші істотно розрізняються в різних статей. Кульші жінок стають ширшими під час статевого дозрівання[26], що пов'язане як з особливостями будови тазових кісток, так і з більшим розставленням стегнових.
Жіночі кульші здавна пов'язувалися як з плодючістю, так і зі загальним проявленням сексуальності. Оскільки широкий таз полегшує дітонародження і служить ознаком статевої зрілості, кульші тисячоліттями розглядалися як приваблива риса в жіночому тілі. Багато класичних жіночих поз у скульптурі, живопису чи фотографії (напр. «Велика одаліска») увиразнюють розміри їхніх кульш. Відповідно і жіноча мода століттями прагнула покроєм костюму притягнути увагу до окружності кульш власниці.
Примітки
- Foundational Model of Anatomy
- Черкасов В. Г. та ін. Частини тіла людини // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 13.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Кульша // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Кульша // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Diab, Mohammad (1999). Lexicon of Orthopaedic Etymology. Taylor & Francis. ISBN 90-5702-597-3. (англ.)
- hip region. MediLexicon. Процитовано 2 серпня 2018.
- Saikia KC, Bhuyan SK, Rongphar R (July 2008). Anthropometric study of the hip joint in northeastern region population with computed tomography scan. Indian J Orthop 42 (3). Figure 2. PMC 2739474. PMID 19753150. doi:10.4103/0019-5413.39572.
- Thieme Atlas of Anatomy (2006), Page 379
- Page 131 in: Whitehouse, Richard (2006). Imaging of the hip & bony pelvis: techniques and applications. Berlin: Springer. ISBN 978-3-540-20640-8.
- Архівовано 2011-07-24 у Wayback Machine. Chosa, E.; Tajima, N. (2003). Anterior acetabular head index of the hip on false-profile views. New index of anterior acetabular cover. The Journal of Bone and Joint Surgery. British Volume 85 (6): 826–829. PMID 12931799. doi:10.1302/0301-620X.85B6.14146.
- Page 309 in: Jeffrey D. Placzek, David A. Boyce (2016). Orthopaedic Physical Therapy Secrets - E-Book (вид. 3). Elsevier Health Sciences. ISBN 9780323286831.
- Setia, Rahul; Gaillard, Frank. Developmental dysplasia of the hip. Radiopaedia. Процитовано 1 березня 2018.
- Windhagen, H.; Thorey, F.; Kronewid, H.; Pressel, T.; Herold, D.; Stukenborg-Colsman, C. (2005). The effect of functional splinting on mild dysplastic hips after walking onset. BMC Pediatrics 5 (1). Figure 2. PMC 1166563. PMID 15958160. doi:10.1186/1471-2431-5-17.
- Page 217 in: Frederic Shapiro (2002). Pediatric Orthopedic Deformities. Elsevier. ISBN 9780080538563.
- Frank Gaillard. Acetabular angle. Radiopaedia. Процитовано 1 березня 2018.
- Page 942 in: Brian D. Coley (2013). Caffey's Pediatric Diagnostic Imaging (вид. 12). Elsevier Health Sciences. ISBN 9781455753604.
- Thieme Atlas of Anatomy (2006), p 367
- Platzer, 2004, pp. 196
- Thieme Atlas of Anatomy (2006), p 386
- Platzer, 2004, pp. 200
- Platzer, 2004, pp. 244–246
- Platzer (2004), pp 244—246
- Platzer (2004), p 238
- Hip Fractures. OrthoInfo - AAOS. April 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 27 вересня 2017. (англ.)
- Reproductive Anatomy and Physiology. The Harriet and Robert Heilbrunn Department of Population and Family Health. Процитовано June 2009.
Джерела
- Clemente, Carmine D. (2006). Clemente's Anatomy Dissector. Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 0-7817-6339-8. (англ.)
- Diab, Mohammad (1999). Lexicon of Orthopaedic Etymology. Taylor & Francis. ISBN 90-5702-597-3.
- Faller, Adolf; Schuenke, Michael; Schuenke, Gabriele (2004). The Human Body: An Introduction to Structure and Function. Thieme. ISBN 3-13-129271-7.
- Field, Derek (2001). Anatomy: palpation and surface markings (вид. 3rd). Elsevier Health Sciences. ISBN 0-7506-4618-7.
- Hip Region. MediLexicon.
- Palastanga, Nigel; Field, Derek; Soames, Roger (2006). Anatomy and human movement: structure and function (вид. 5th). Elsevier Health Sciences. ISBN 0-7506-8814-9.
- Platzer, Werner (2004). Color Atlas of Human Anatomy, Vol. 1: Locomotor System (вид. 5th). Thieme. ISBN 3-13-533305-1.
- Thieme Atlas of Anatomy: General Anatomy and Musculoskeletal System. Thieme. 2006. ISBN 978-1-58890-419-5.