Кунгурський район

Назва район походить від районного центру міста Кунгур, яке було засноване на річці Кунгурка, що впадає у річку Ірень. Назва «кунгур» походить від тюркського «ункур» або «унгур» — печера, щілину в скелях.

Село Каширине.

Район розташований у південно-східній частині Пермського краю, на півночі Кунгурського лісостепу, в басейні річки Силва та її приток, найбільші з яких — Ірень, Турка, Шаква і Бабка. Для району характерні численні озера, зустрічаються і карстові озера.

Відстань до крайового центру міста Перм — 91 км. Найбільша протяжність району — 130 км. Протяжність з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 60 км.

Площа району складає 4391 км², 2,7% всієї площі Пермського краю. Є родовища будівельного каменю, нафти, газу, торфу.

Межує на півночі з Чусовським та Лисьвенським, на півдні з Ординським, Бардимським, Уінським та Осинський районами, на заході з Пермським муніципальним районом, на сході з Суксунським, Кишертським та Березовським районами.

На території району є понад 30 унікальних природних об'єктів та пам'яток. Серед яких: гіпсові скелі Крижана, Спаська, Підкамінська, заказник «Передуралля», Кунгурська крижана печера, Велика Мечкінська та Зуятська печери; Єрмак-камінь, Стас-камінь, історико-природний комплекс Спаська гора.

На території Кунгурського району є південна ялицево-ялинова тайга, хвойно-широколистяні ліси та сосново-березовий лісостеп.

Район знаходиться в зоні помірно-континентального клімату, з тривалими зимами, нестійкою весною, помірно-теплим літом та прохолодною осінню.

Кунгурський район утворений 27 лютого 1924 року Президією Уральського облвиконкому[1]. До складу Пермської області район включений у 1938 році.

Хрестовоздвиженський собор Білогірського Миколаївського монастиря

5 серпня 1955 року Кунгурський район був ліквідований, його територія увійшла до складу Кунгурської міськради як приміська зона міста Кунгур.

4 листопада 1959 року було знову створено Кунгурський район, в якому тоді налічувалося 32 сільських ради.

26 лютого 1999 року Земськими зборами було затверджено герб Кунгурського району, який фактично є символікою Кунгурського повіту. 25 грудень 2008 рішенням Земського зборів Кунгурского муніципального району були затверджені новий герб та прапор Кунгурского муніципального району.

Національний склад

Корінним населенням території сучасного Кунгурського району є комі-пермяки, марійці, ханти і мансі, пізніше на цих землях почали селилися кунгурські татари[2]. Нині ж, внаслідок асиміляції та колонізації, більшість населення району складають росіяни — 88%, та татари — 9%, інші корінні національності становлять близько 3%.

У Кунгурськом районі 240 населених пунктів у складі 19 сільських поселень.

У структурі промисловості Кунгурського району провідне місце займають підприємства галузі будівельних матеріалів, що займаються видобутком вапнякових, гіпсових матеріалів та виробництвом виробів з них, а також бетонних і залізобетонних виробів.

В районі зареєстровано 21 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та 37 селянсько-фермерських господарств.

Основні напрямки в сільському господарстві це молочне та м'ясне тваринництво, рослинництво. Питома вага тваринництва у загальному обсязі реалізації сільськогосподарської продукції становить 85%. Серед сільських районів Пермського краю, за обсягами виробництва зерна, молока та яйця, район займає перше місце та друге з виробництва м'яса.

• Офіційний сайт(рос.)