Купанус

Вид поширений на Корамандельському (Тамілнад, Пудучеррі) та Малабарському (Керала, Карнатака) узбережжях Індії, а також на північному заході Шрі-Ланки. На Малабарському узбережжі зустрічається від Гоа до південного краю Індійського півострова.

У науковій та акваріумній літературі можна зустріти інформацію, що P. cupanus зустрічається також у Пакистані, Бангладеш, М'янмі, Малайзії, Індонезії (Суматра), навіть у В'єтнамі, але вона є помилковою[1].

Населяє лише низинні райони. Водиться в невеличких прісних і солонуватих водоймах, розташованих поблизу морського узбережжя, які нерідко перебувають у зоні дії припливів. Це можуть бути ставки, річки, водно-болотні угіддя, навіть канави, калюжі, дренажні канали на рисових полях, периферійні частини лиманів. Зазвичай зустрічається в стоячих або із млявою течією водах, тримається в місцях з густою рослинністю і плавучими рослинами в прибережній зоні. Зміна сухих і вологих сезонів обумовлює суттєві коливання рівня води в місцевих водоймах і відповідно значні зміни їх площі.

Показники води: pH в межах 6,5-7,8; температура 24-27 °C[2].

Це дуже поширений в Індії вид. З огляду на його широке розповсюдження, толерантність до широкого діапазону середовищ існування, достатньо чисельну й стабільну популяцію його стан оцінюється як такий, що викликає найменше занепокоєння. Потенційні загрози існуванню Pseudosphromenus cupanus включають знищення та погіршення їх природного середовища в низинних районах через забруднення твердими та рідкими відходами, видобуток піску та риболовлі з використанням динаміту, а в деяких місцях надмірний вилов для торгівлі акваріумними рибами.

Вид витривалий. Риби можуть сильно збуджуватись і вистрибувати із води, вони роблять це частіше за інших лабіринтових риб. Харчуються комахами, зоопланктоном, личинками комарів.

Pseudosphromenus cupanus — дуже характерний вид, і навряд чи його можна сплутати з будь-яким іншим видом осфронемових. Це дрібні риби довжиною близько 60 мм, максимальна ж їх загальна довжина становить 75 мм. Велика частина цього розміру припадає на довгий і загострений на кінці хвостовий плавець.

Купануси мають видовжене, стиснуте з боків, помірно міцне тіло. Рот маленький і здатний висуватися. На піднебінні зубів немає. Відносно довгі, але низькі спинний і анальний плавці трохи видовжені на кінцях, у хвостовому плавці центральні промені подовжені у вигляді шпички. Перший м'який промінь черевних плавців подовжений. Формула плавців: D XIII-XIV/6; A XVII-XIX/10-11; P 10-12; C 13.

Бічна лінія переривається. Луски ктеноїдні. У бічній лінії 27-31 луска, 10-12 вертикальних рядів лусок.

Як і інші лабіринтові риби (підряд Anabantoidei), купанус має додатковий орган дихання (лабіринтовий апарат), який дозволяє йому виживати у різноманітних екосистемах внутрішніх вод. Щоб наповнити лабіринт атмосферним повітрям, риби періодично ковтають його з поверхні. Купанус це робить не так часто, як більшість інших лабіринтових риб.

Забарвлення мінливе. Воно майже однотонне сіро-коричневе із зеленкуватим лиском та слабкою темною поздовжньою смужкою. На корені хвостового плавця присутня нечітка чорна пляма. Плавці світлі, блакитно-сірі; спинний, анальний і хвостовий мають блакитну облямівку; черевні оранжеві, грудні безбарвні. Рогівка очей червона.

Популяції зі східного та західного узбережжя Індії, а також із Шрі-Ланки відрізняються за формою та забарвленням.

Самки дрібніші, товщі й блідіші за самців, мають коротші плавці. В нерестовий період самка стає оксамитово-чорною, а самець жовтогарячим з кармінно-червоними плавцями з яскравою блакитною облямівкою.

Лабіринтові риби добре відомі своєю дуже цікавою репродуктивною поведінкою, яка включає будівництво гнізда з піни та батьківське піклування.

Самці купанусів будують будують гнізда з бульбашок повітря. Початок будівництва гнізда є показником готовності самця до нересту. Іншим індикатором є інтенсифікація його забарвлення. Готова до нересту самка має кругле черево. Крім того, про свою готовність нереститися вона «говорить» інтенсивним чорним забарвленням тіла.

При будівництві гнізда самець робить ковток повітря, а тоді випускає його у вигляді бульбашок, вкритих слизом. Бульбашки випускаються до поверхні води. Такі дії неодноразово повторюються, й численні бульбашки збираються разом, утворюючи плавуче гніздо з піни. Його розміри можуть коливатися від 6 до 13 см в перетині. Мордою самець перегруповує бульбашки, остаточно формуючи гніздо. Зазвичай воно буває прив'язане до плавучої рослинності. Якщо потрібного листка не знайдеться, самець вишукує інше місце для гнізда. Він може побудувати його в товщі води під листям, у гущавині рослин, серед коріння або навіть біля дна в печерці чи серед корчів.

Початок нересту завжди ініціюється самцем. Від підпливає до самки, починає кружляти навколо неї й переслідувати її. У той час, як самець виконує свій шлюбний танок, самка стоїть з опущеною головою й хитає своїм тілом. Наступним кроком самець веде самку до гнізда з бульбашок. Під гніздом риби зупиняються, і самець обіймає самку своїм тілом таким чином, що його голова та хвіст торкаються одне одного. Самка перевертається на 180 градусів й опиняється черевом догори. Пара залишається нерухомою в цій типовій для лабіринтових риб позі; риби повільно опускаються до дна. За 2-3 секунди викидається й запліднюється порція ікри, яка лягає на анальний плавець самця. Самець послаблює обійми, і самка відпливає. Згодом приходить до тями й самець.

На початку і в кінці нересту спостерігаються «псевдо-спаровування», коли риби обіймаються, але ікра не відкладається.

Ікринки в купанусів білуваті, тяжчі за воду, потихеньку падають до дна. Самець збирає ротом ікру й випльовує її у гніздо, самка допомагає йому. Самець весь час лишається хазяїном гнізда й відганяє від нього самку. Тому не завжди та може покласти ікринки на місце. У таких випадках самка просто випльовує ікринки в напрямку гнізда, а вже самець наводить там порядок. Бульбашки піни, вкриті спеціальним секретом, тримають ікру в гнізді.

Нерест зазвичай відбувається близько полудня і може тривати від 1 до 3 годин. Кожен окремий акт відкладання ікри триває приблизно 12-15 секунд. Інтервал між окремими обіймами коливається від 2 до 10 хвилин. Загальна кількість ікри, яку відкладає самка, знаходиться в межах 240—760 штук[3].

Коли вся ікра буде відкладена, самець перебирає на себе обов'язки догляду за гніздом та потомством. Личинки вилуплюються з ікри приблизно через 32 години після нересту. Самець охороняє гніздо, поки личинки не перетворяться на мальків і не почнуть вільно плавати. Це буває за 3-4 дні після появи личинок.

Були зафіксовані випадки, коли самець будує ще одне гніздо й переносить туди ікру.

Якщо готовий до нересту самець тривалий час не знаходить самки, він кидає свої гніздо, і те розпадається.

Для рибальства вид нецікавий, але його виловлюють в Індії для торгівлі акваріумними рибами.

Купанус є давнім мешканцем акваріумів, хоча зараз зустріти його можна лише зрідка. Вперше вид був завезений до Німеччини ще 1903 року[1].

З утриманням купанусів у неволі проблем не виникає. Це мирний вид, що добре підходить до спільного акваріуму. Використовують середніх розмірів акваріуми довжиною 30-50 см, добре засаджені рослинами, включаючи й такі, що плавають на поверхні. Вид витривалий. Температура води в межах 25-28 °C, але нормально почуваються й за 18-20 °C та витримують тимчасове похолодання до 15 °C. До хімічного складу води також невибагливі.

Годують купанусів звичайними видами живих і сухих кормів, додатково дають рослинні корми.

Нерест парний. Після того, як риби відкладуть ікру, самку забирають з нерестовища, а самця залишають доглядати за гніздом поки мальки не попливуть. Спочатку малькам дають інфузорій, коловерток, перетертий яєчний жовток, згодом переходять на більші корми.

• Sven O. Kullander, Md. Mizanur Rahman, Michael Norén & Abdur Rob Mollah. Why is Pseudosphromenus cupanus (Teleostei: Osphronemidae) reported from Bangladesh, Indonesia, Malaysia, Myanmar, and Pakistan? Zootaxa 3990 (4): 575—583, Magnolia Press, 2019 ISSN 1175-5334 (англ.)
• Hans-Joachim Richter. Das Buch der Labyrinthfische. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1983, S. 61-62. ISBN 3-7888-0292-8 (нім.)
• Der Schwarze Spitzschwanzmakropode — Pseudosphromenus cupanus. Der große Aquarium Ratgeber (нім.)
• В. Д. Плонский. Энциклопедия аквариумиста. Москва: Престиж, 1997, с. 247-248: Купанус бурый. Купанус обыкновенный. Pseudosphromenus cupanus (Cuvier, Valenciennes, 1831). ISBN 5-88569-010-3 (рос.)
• М. Н. Ильин. Аквариумное рыбоводство. Москва: Издательство Московского университета, 1977, с. 367: Купанус (Macropodus cupanus cupanus Cuvier, Valenciennes) (рос.)
• А. С. Полонский. Содержание и разведение аквариумных рыб. Москва: Агропромиздат, 1991, с. 357-358: Купанус обыкновенный, или бурый, — Pseudosphromenus cupanus (C.-V., 1831). ISBN 5-10-000860-1 (рос.)
• B. K. Sneha Chandran, V. Jayaprakas and A. Biju Kumar. Breeding Behaviour of Spiketail Paradise Fish, Pseudosphromenus cupanus (Cuvier, 1831). International Journal of Pure and Applied Zoology, Vol. 1, Issue 3, pp. 267-276, Rishan Publications, 2013 ISSN 2320-9585 (англ.)
• Froese R., Pauly D. (eds.) (2019). Pseudosphromenus cupanus на FishBase. Версія за лютий 2019 року. (англ.)
• Abraham, R. (2011) Pseudosphromenus cupanus: інформація на сайті МСОП (версія 2018-2) (англ.) 08.03.2019
• P. T. Cherian, K. Rema Devi and T. J. Indra. On Pseudosphromenus sp. (Pisces: Belontiidae) from south India with remarks on the authorship of P. dayi. Journal of the Bombay Natural History Society, 2001, v. 98 (pt. 3), pp. 461-464 (англ.)

• B. K. Sneha Chandran, V. Jayaprakas and A. Biju Kumar. Breeding Behaviour of Spiketail Paradise Fish, Pseudosphromenus cupanus (Cuvier, 1831). International Journal of Pure and Applied Zoology, Vol. 1, Issue 3, pp. 267-276, Rishan Publications, 2013 ISSN 2320-9585 (англ.)
• Pseudosphromenus cupanus — Spiketail Paradisefish. Seriously Fish (англ.)