Купрум(II) оксид

Мінерал азурит

Оксид міді є достатньо розповсюдженою копалиною. Він зустрічається як у вільному стані, так і в складі інших сполук, наприклад, карбонатів або гідроксидів міді. Найважливішими мінералами, що містять оксид міді(II), є азурит (69,24% CuO), хризокола (45,2%), малахіт.

Отримати оксид міді(II) можна спаленням металевої міді у надлишку кисню (при його нестачі утворюється оксид Cu₂O):

${\displaystyle \mathrm {2Cu+O_{2}{\xrightarrow {400-500^{o}C}}2CuO} }$

Також він утворюється в результаті термічного розкладання кисневмісних сполук міді(II), наприклад, гідроксиду, нітрату або карбонату:

${\displaystyle \mathrm {Cu(OH)_{2}{\xrightarrow {40-80^{o}C}}CuO+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {2Cu(NO_{3})_{2}{\xrightarrow {>170^{o}C}}2CuO+4NO_{2}+O_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {CuCO_{3}{\xrightarrow {180-200^{o}C}}CuO+CO_{2}} }$

Оксид утворюється при взаємодії міді з концентрованою сульфатною кислотою (холодною):

${\displaystyle \mathrm {Cu+H_{2}SO_{4}(conc.){\xrightarrow {}}CuO+SO_{2}+H_{2}O} }$

При нагріванні до 1100 °C розкладається з утворенням оксиду міді(I):

${\displaystyle \mathrm {4CuO{\xrightarrow {1026-1100^{o}C}}2Cu_{2}O+O_{2}} }$

Оксид купруму(II) не взаємодіє з водою. Реагує з розведеними кислотами з утворенням відповідних солей купруму(II) і води:

${\displaystyle \mathrm {CuO+2HNO_{3}\xrightarrow {} Cu(NO_{3})_{2}+H_{2}O} }$

Проявляючи амфотерні властивості, при сплавленні він сполучається з осно́вними оксидами із утворенням купратів:

${\displaystyle \mathrm {CuO+Na_{2}O{\xrightarrow {800-1000^{o}C}}Na_{2}CuO_{2}} }$

Із розведеними лугами оксид міді не вступає в реакцію, однак взаємодіє із концентрованими. Результуючі сполуки є комплексами, в яких атом купруму координує 4 ліганди:

${\displaystyle \mathrm {CuO+2NaOH+H_{2}O{\xrightarrow {boiling}}Na_{2}[Cu(OH)_{4}]} }$

Оксид повільно взаємодіє із концентрованим розчином амоніаку з утворенням густо-синього розчину:

${\displaystyle \mathrm {CuO+NH_{4}OH{\xrightarrow {}}[Cu(NH_{3})_{4}](OH)_{2}+3H_{2}O} }$

Оксид міді(II) може бути відновлений до металевої міді за допомогою монооксиду карбону, водню або активних металів:

${\displaystyle \mathrm {CuO+H_{2}{\xrightarrow {150-250^{o}C}}Cu+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {CuO+CO{\xrightarrow {250-450^{o}C}}Cu+CO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {3CuO+2Al{\xrightarrow {1000-1100^{o}C}}Cu+Al_{2}O_{3}} }$

CuO використовують при виробництві купрум сульфату , скла і емалей для надання їм зеленого та синього забарвлення. Крім того, оксид міді застосовують у виробництві мідно-рубінового скла.

У лабораторіях застосовують для виявлення відновних властивостей речовин. Речовина відновлює оксид до металевої міді, при цьому колір стає рожевим.

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)