Куць Олександр Іванович

Олександр Іванович Куць (нар. 1976, Козелець, Чернігівська область) — державний та військовий діяч України, генерал-майор Служби безпеки України. Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації з 22 червня 2018 по 5 липня 2019 року[1]. Обіймав посаду начальника Головного управління СБУ в Донецькій і Луганській областях (21.8.2017 — 22.6.2018), начальника Управління СБУ в Донецькій області (25 березня 2015 — 21 серпня 2017).

Олександр Іванович Куць
 Генерал-майор СБУ
Загальна інформація
Народження 6 серпня 1976(1976-08-06) (45 років)
Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Alma Mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Військова служба
Роки служби 2002—2018
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Служба безпеки
Командування
22 червня 2018  5 липня 2019
ПопередникПавло Жебрівський
НаступникПавло Кириленко

Голова управління СБУ
в Донецькій та Луганській областях
3 серпня 2017  22 червня 2018

Голова управління СБУ
в Донецькій області
березень 2015  3 серпня 2017

Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 30 серпня 1976 року у м. Козелець, Чернігівській області.[2] 1998 році закінчив Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова за спеціальністю «Всесвітня історія».[2]

Червень 1999 — квітень 2000 року — строкова служба в Національній гвардії України.

2002—2015 — працював на оперативних та керівних посадах в Головних управліннях СБУ в м. Києві та Київській і Донецькій областях.

Станом на 2014 рік перебував на посаді заступника начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.[3]

З березня 2015 року — серпень 2017 року — начальник управління СБУ в Донецькій області.

Працюючи з березня 2015 р. начальником Донецького УСБУ, Куць очолив заходи, що було спрямовано на виявлення та викриття трьох зрадників у рядах Донецького УСБУ (в тому числі співробітника контррозвідки і шифрувальника), завербованих російською розвідкою  — ними виявилися Третяк Олександр Олександрович (син екс-начальника Луганського УСБУ), Нікіфоров Валерій Васильович, та Косяк Євген Леонідович (екс-заступник начальника слідчого відділу Донецького УСБУ). Ключову роль у цьому грав тогочасний заступник начальника Головного відділу контррозвідки Управління СБУ в Донецькій області Хараберюш Олександр Іванович.[4]

21 серпня 2017 року начальником новоствореного об'єднаного Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях було призначено Олександра Куця.[5]

Іншим Указом Куця звільнено з посади начальника Управління Служби безпеки України в Донецькій області.[6]

Окрім того, президентський Указ № 223/2017 передбачав, що у переліку посад військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, мусять бути особи з генеральським званням, назва позиції «Начальник Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, у м. Києві та Київській області» доповнена словами «в Донецькій та Луганській областях».[7]

В рамках реорганізації структури СБУ в районах Донбасу, в апараті Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях було передбачено одразу дві посади перших заступників начальника управління. Зокрема, у 2017—2018 роках був згаданий як перший заступник начальника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях — начальник 2-ого управління (з дислокацією в м. Маріуполь) полковник Карпенко Олександр Іванович, котрий 26 жовтня 2018 р. змінив Куця на посаді начальника ГУ СБУ. Також у 2017—2019 роках згаданий ще один перший заступник начальника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях — начальник 3-ого управління (з дислокацією в м. Луганськ) полковник Бондарук Олександр Миколайович, уродженець Хмельницького, який 1 липня 2019 року указом президента України В. Зеленського був призначений начальником начальником управління Служби безпеки України у Львівській області.

З З серпня 2017 року — начальник управління СБУ в Донецькій та Луганській областях.[5]

14 жовтня 2016 року указом президента України П.Порошенка отримав звання генерал-майора.

21 серпня 2017 року Олександра Куця було призначено начальником новоствореного об'єднаного Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях,[5] а з посади начальника УСБУ в Донецькій області — звільнено.[6] Окрім того, президентський Указ № 223/2017 передбачав, що у переліку посад військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, мусять бути особи з генеральським званням, назва позиції «Начальник Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, у м. Києві та Київській області» доповнена словами «в Донецькій та Луганській областях».[7]

Голова Донецької військово-цивільної державної обласної адміністрації

З 22 червня 2018 року по 5 липня 2019 року очолював Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію.[8][9][10]

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. Указ Президента України від 5 липня 2019 року № 481/2019 «Про звільнення О.Куця з посади голови Донецької обласної державної адміністрації»
  2. Куць Олександр Іванович. dn.gov.ua. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  3. Київська обласна державна адміністрація  » Про відзначення працівників Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області. koda.gov.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2018.
  4. Пам'яті полковника контррозвідки Олександра Хараберюша /Цензор нет/
  5. Указ Президента України №-227/2017 від 21.08.2017
  6. Указ Президента України №-225/2017
  7. Указ Президента України № 223/2017
  8. Указ Президента України №-178/2018 від 22.6.2018
  9. Порошенко представив Куця як голову Донецької обладміністрації /Радіо Свобода, 22.6.2018/
  10. Про призначення О. Куця головою Донецької обласної державн... | від 22.06.2018 № 178/2018. zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 27 червня 2018.
  11. Указ Президента України № 188/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Посилання

Попередник: Голова Донецької облдержадміністрації
(22 червня 2018 5 липня 2019)
Наступник:
Жебрівський Павло Іванович Кириленко Павло Олександрович
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.