Кучкунджі-хан
Кучкунджі-хан (*1452 — 1531) — 3-й хан Держави Шейбанідів в 1512—1531 роках.
| Кучкунджі-хан | |
|---|---|
| Народився | 1452 |
| Помер |
1530 Самарканд, Бухарське ханство |
| Поховання | Самарканд |
| Діяльність | поет |
| Посада | Хан |
| Рід | list of Uzbek khansd |
| Батько | Абулхайр |
| Мати | Rabiya Sultan Begimd |
| Діти | Abdullatif, Abd-Al·là ibn Kotxkunju і Абу Саїд-хан |
Життєпис
Правитель Туркестану
Походив з роду Шибанідів, гілки династії Чингізидів. Восьмий син Абулхайр-хана, правителя Держави кочових узбеків. Його матірю була Рабія Султан-бегім (донька Улугбека. правителя Держави Тимуридів). Народився 1452 року.
Брав участьу походах свого небіжа Мухаммеда Шейбані, з яким спочатку перебрався до Хаджи-Тархану, потім здійснював напади на Хорезм і Мавераннахр. 1503 року Мухаммед Шейбані, що на той час зміцнився в Бухарі та Самарканді, надав Кучкунджі у володіння Туркестан.
Згідно Васіфі, Кучкунджі проводив у районі Туркестану зрошувальні роботи, на яких він користувався працею 95 індійських рабів. Потім воювавпроти Бабура, який спирався на загони з Могулістану. 1509 року Мухаммед Шейбані відібрав в Кучкунджі Туркестан.
Після загибелі Шейбані напркиінці 1510 рокуновий хан Суюнч-Ходжа повернувся у 1511 році Кучкунджі місто Туркестан з навколишніми землями. Втім ситуація в державізалишаласяскладноючерез загрозу з оку Персії. Зрештою 1512 року на курултаї в Самарканді Суюнч-Ходжа зрікся трону на користь Кучкунджі, отримавши у володіння Шаш.
Верховний хан
Кучкунджі-хан дозволив родичеві Убайдуллі, що отрмиав Бухару, воювати проти персів. При цьому до 1514 року активно допомагав тим військами. При цьому вимушений був рахуватися з Мухаммедом Тимур-султаном (сином Мухаммеда Шейбані), що став співволодарем Самарканду, в Міанкалі став панувати Джанібек-султан (небіж Кучкунджі-хана). 1514 року вдалося встановити більш-менш стійкий мир з Персією.
Кучкунджі-хан більше увагу зосередив на загрозах з боку казахів та Могулістану. У 1513 році Кучкунджі-хан розпочав грошову реформу, яка була недостатньо продуманою і тривала до 1523 року. Втім вона сприяла зростанню економіки та торгівлі. На монетах карбували «Султан хакан Абу Мансур бахадурхан», і імена перших чотирьох халіфів. 1514 ркоу відновив дипломатичні контакти з Османською імперією. У 1516—1517 роках Кучкунджі-хан очолював похід проти казахів.
У 1524 році надав допомогу Убайдуллі, що вдерся до Хорасану. 1525 року відправив основні сили на підкорення Балху. Невдовзі вдалося захопити усі сусідні міста до Кундуза. 25 вересня 1528 року в битві біля Джаму (неподолік Герату) шейбанідське військо на чолі із Кучкунджі-ханом і Убайдуллою зазнало тяжкої поразки від персів. З цього часу припинив підтримувати походи до Хорасану.
1529 року відправив посольство до Бабура, падишаха Великих Моголів. Помер в Самарканді у 1531 році. Йому спадкував старший син Абу Саїд-хан.
Культурна діяльність
Хан полюбляв поезію і складав вірші тюркською мовою. 1519 року за його дорученням Мухаммед-Алі ібн Дервіш-Алі Бухарі перекладав чагатайською мовою перськомовний твір «Зафар-наме» Шараф ад-Дін Язді та «Джамі ат-таваріх» Рашид ад-Діна.
У 1529—1530 роках за розпорядженням Кучкунджі-хана в джума-мечеті Аліка Кукельташа був поставлений новий мінбар, виточений з цільної мармурової плити і поблизу мечеті, з південного боку площі Регістан було зведено ще одну велику будівлю, що доповнила ансамбль епохи Улугбека.
Джерела
- Давидович Е. А. Надписи на среднеазиатских серебряных монетах XVI в. — В: Эпиграфика Востока // Эпиграфика Востока. — 1953. — Вып. 7
- Ахмедов Б. А. История Балха (XVI—первая половина XVIII в.) / Ганковский Ю. В.. — Т. : Фан, 1982. — 295 с.
- Robert D. McChesney, Waqf in Central Asia: Four Hundred Years in the History of a Muslim Shrine, 1480—1889. Princeton University Press, 1991
- Васильев А. Д. Знамя и мечь от падишаха. Политические и культурные контакты ханств Центральной Азии и Османской империи (середина XVI — начало XX вв.). — М. : Пробел-2000, 2014. — 356 p. — ISBN 978-5-98604-478-1.