Чагатайська мова
Чагата́йська мова (чагат. جغتای, латиніз. Jaĝatāy; узб. ﭼﯩﻐﻪتاي Chig'atoy; уйгур.: چاغاتاي Chaghatay; тур. Çağatay) — мертва тюркська мова, яка була широко поширена в Центральній Азії, і залишалася загальнолітературною мовою до початку двадцятого століття. Досягла найбільшого письмово-літературного оформлення та уніфікації у Мавераннахр в 2-й пол. XV—XVI ст. Була також розмовною мовою за часів Імперії Великих Моголів в Індії.
| Чагатайська мова | |
|---|---|
| Поширена в |
 Імперія Великих Моголів,  Туркменістан, .svg.png.webp){kind=small} Узбецька РСР,  Бухарський емірат і  Бухарське ханство |
| Регіон | Середня Азія, Великий Хорсан |
| Носії | мертва мова |
| Писемність | арабська абетка, латинське письмо і чагатайське уйгурське письмоd |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Державна | - |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | chg |
| ISO 639-3 | chg |
| SIL | chg |
Назва мови
Слово Чагатай походить від назви Чагатайського улуса, частини Монгольської імперії, яку Чингісхан залишив своєму другому сину Чагатаю. Багато хто з чагатайських турків і татар, носіїв цієї мови, стверджують походження від Чагатай-Хана.
Історія
Чагатайська мова належить до уйгурської (карлуцько-хорезмійської) гілки тюркської мовної сім'ї. Походить від давньоуйгурської мови, яка служила лінгва франка в Центральній Азії, з сильними впливом арабських і перських слів і зворотів. Було розроблено абетку на базі персько-арабської абетки. Розподіляють на три періоди:
- Стародавня чагатайська мова (1400—1465)
- Класична чагатайська мова (1465—1600)
- Посткласична чагатайська мова (1600—1921)
Перший період перехідний характеризується збереженням архаїчних форм, друга фаза починається з публікації з першого дивана Алішера Навої і є кульмінаційною точкою чагатайської літератури, третій етап характеризується двома біфуркаційними векторами. Одним з них є збереження класичної чагатайської мови Навої, іншою тенденцією було посилення впливу місцевих діалектів. Чагатайська залишалася універсальною літературною мовою Центральної Азії аж до радянської реформи початку двадцятого століття.
Вплив на пізніші тюркські мови
Узбецька і сучасна уйгурська є двома сучасними мовами, які найтісніше пов'язані з чагатайською. Узбеки наразі наполягають на тому, що узбецька є дочірньою мовою чагатайської. В Узбекистані, за часів Радянського Союзу, чагатайська була замінена літературною мовою, заснованою на місцевому діалекті узбецької в 1921 році.
В Афганістані термін чагатай використовується для позначення «Текке» діалекту туркменської. До і у вісімнадцятому столітті чагатайська була головною літературною мовою в Туркменістані, як і скрізь в Центральній Азії, і мала певний вплив на туркменську, але ці дві мови належать до різних гілок тюркської мовної сім'ї.
Бібліографія
- Eckmann, János, Chagatay Manual. (Indiana University publications: Uralic and Altaic series ; 60). Bloomington, Ind.: Indiana University, 1966. Reprinted edition, Richmond: Curzon Press, 1997, ISBN 0-7007-0860-X, or ISBN 978-0-7007-0860-4.
- Bodrogligeti, András J. E., A Grammar of Chagatay. (Languages of the World: Materials ; 155). München: LINCOM Europa, 2001. (Repr. 2007), ISBN 3-89586-563-X.
- Erkinov A. «Persian-Chaghatay Bilingualism in the Intellectual Circles of Central Asia during the 15th-18th Centuries (the case of poetical anthologies, bayāz)». International Journal of Central Asian Studies. C.H.Woo (ed.). vol.12, 2008, pp.57-82
Посилання
- Russian imperial policies in Central Asia[недоступне посилання з травня 2019] by H. B. Paksoy
- Чагатайська мова на сайті Ethnologue: Chagatai. A language of Turkmenistan (англ.)
- Чагатайська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Chagatai (англ.)