Кшиштоф Конецпольський
Кшиштоф Конецпольський (пол. Krzysztof Koniecpolski; бл. 1600—1659/1660) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської — Речі Посполитої. Молодший брат магната, коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
Кшиштоф Конецпольський | |
---|---|
Народився | 1600 |
Помер | не раніше 1659 і не пізніше 1660 |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | урядник |
Посада | белзький воєвода, староста стрийськийd, Q66201253? і хорунжий великий коронний |
Рід | Конецпольські |
Батько | Александер Конецпольський |
Брати, сестри | Станіслав Конєцпольський |
Діти | Ян Олександр Конецпольський |
Життєпис
22 червня 1617 року записався до «альбому студентів» університету в Болоньї разом з братами Яном і Ремігіяном. У 1624 р. брат Cтаніслав поступився йому урядом стрийського старости. У 1624—1632 рр. перебував при дворі короля Сигізмунда ІІІ Вази, але не виконував важливих доручень. У 1633—1641 рр. був великим коронним хорунжим (його наступник — Александер Конецпольський). У 1641 р. став белзьким воєводою. У 1645 р. при дворі поширилися чутки про можливе одруження із Зофією Опаліньскою — сестрою Криштофа та Лукаша (пізніше вона стала дружиною брата — гетьмана Станіслава). Як воєвода не був активним. Часто був королівським резидентом (1643, 1647, 1652 роки), дуже рідко брав участь у радах сенату, не був активним на сеймах. Один раз їздив до Франції у складі посольства. Під час війни з українцями перебував в Україні, але не брав активної участи у воєнних кампаніях. Не відомо, що робив під час «Потопу».
Коронний Трибунал Речі Посполитої 1660 року покарав дідича Дунаївців — Міхала Єжи Станіславського — інфамією; маєтності, в тому числі «ключ» Дунаївці, конфісковані в нього раніше, король передав його швагру — белзькому воєводі Кшиштофу Конєцпольскому (після його смерти отримала сестра М. Є. Станіславского Констанція).[1]
Сім'я
Уперше одружився з княгинею[джерело?] Софією Ізабелою Порицькою, дочкою останнього представника роду князя Олександра Олександровича Порицького; її віном був Вишгородок[2]. Дочка — Анеля Феброня — у 1657 році вийшла заміж за луцького старосту Яна Вєльопольского).
У 1656 році одружився вдруге, дружина — галицька каштелянка[3], донька Адама[4] — Констанція Станіславска. Діти: Ян Олександр, Олександра, Зофія, Елеонора, Анна.[5]
Примітки
- Nagielski M. Stanisławski Michał h. Pilawa (zm. 1668) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. ХLII/1, zeszyt 172. — S. 120—124. (пол.)
- Wyżgródek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 163. (пол.)
- Gierowski J. Koniecpolski Jan Aleksander h. Pobóg (zm. 1719) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 520. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4 — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — S. 185. (пол.)
- Kotarski H. Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)… — S. 522.
Джерела
- Kersten А. Koniecpolski Krzysztof h. Pobóg (ok. 1600—1659?) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 521—522. (пол.)