Кізомис

Кізо́мис село в Україні, у Білозерській селищній громаді Херсонського району Херсонської області. Населення становить 1797 осіб.

село Кізомис
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Країна  Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Херсонський район
Громада Білозерська селищна громада
Рада Білозерська селищна рада
Облікова картка Кізомис 
Основні дані
Засноване 1754
Населення 1797
Площа 2,39 км²
Густота населення 751,88 осіб/км²
Поштовий індекс 75005[1]
Телефонний код +380 5547
Географічні дані
Географічні координати 46°33′39″ пн. ш. 32°20′09″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
9 м
Водойми р. Дніпро
Відстань до
обласного центру
27,8 км
Відстань до
районного центру
27,8 км
Найближча залізнична станція Херсон
Відстань до
залізничної станції
27,8 км
Місцева влада
Староста Тернавська Яна Василівна
Карта
Кізомис
Кізомис
Мапа

 Кізомис у Вікісховищі

Колишній центр сільської ради. Розташований на березі Дніпровського лиману, за 27 км від залізничної станції Херсон.

Історія

Вид на дельту Дніпра з села

Назва села пішла від двох слів Кізий Мис, що в перекладі з татарської означає «Дівоча коса». Засноване в урочищі тієї ж назви у 1754 році на місці колишнього запорізького укріплення. Село Кізомис належало до Перевізької паланки.

В подальшому до складу села увійшло село Касперівка (Ново-Іванівка).

У 1713 році кримський хан Каплан I Ґерай видав ярлик до Коша з приводу видобутку солі на Козиному мисі.

У 1754 році згадується зимівник запорожця Савка Тарана козака Мишастівського куреня.

Станом на 1886 рік в селі Білозерської волості Херсонського повіту Херсонської губернії мешкало 180 осіб, налічувалось 30 дворів, працювало позиково-ощадне товариство[2].

В 1928 році у селі налічувало 348 господарств. Кількість населення становило 1615 осіб: 766 — чоловіків і 849 — жінок.

Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Через опір колективізації у селі відбувалися вилучення зерна, виключення з членів артілі, відкриття кримінальних справ[3]. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі свідчень очевидців (зокрема Лободенко М.) 2007 року, загинула 1 особа[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1862 особи, з яких 919 чоловіків та 943 жінки[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1793 особи[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

МоваВідсоток
українська 88,81 %
російська 10,29 %
циганська 0,39 %
білоруська 0,28 %
молдовська 0,22 %

Релігія

Раніше село було поділено на 2 частини: Кізомис та Касперівку. Там, де зараз головна вулиця села робить зигзаг, була їхня межа, а там, де зараз збудований спортивний майданчик, стояла церква, у якій зберігалася ікона Касперівського Образу Богоматері. Ця ікона темна в живописі. Та раптом у лютому 1840 року оновилася, після чого стала святинею краю. 11 жовтня 2015 року в селі Кізомис відбулося урочисте святкування 175-річчя оновлення цього образу. Тепер Касперівський Образ Богоматері знаходиться у Одеському кафедральному соборі.

Освіта

У 1758 році в селі Кізий Мис була відкрита школа, у якій налічувалося 52 учні.

Після революційних подій у 1909 році у селі ця школа реорганізована в земську, де навчалося 70 учнів. У 1932 році відкрито семирічку, де навчалося 200 учнів. У повоєнний період село активно розбудовувалося, зростало населення, тому у 1948 році сільська школа реорганізована у восьмирічну Кізомиську школу.

Станом на 1 вересня 2015 рік в Кізомиській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів  навчається 137 учнів : 105 учнів здобуває базову середню освіту, 32 учні  повну середню освіту за заочною вечірньою формою навчання. Працює 19 вчителів.

Храми

Див. також

Примітки

  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Державний архів Херсонської області, ф. Р — 787, оп. 1, спр. 459; ф. Р — 1005, оп. 1, спр. 140
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 253
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.