Кікабідзе Вахтанг Костянтинович
Вахта́нг Костянти́нович Кікабі́дзе (груз. ვახტანგ კიკაბიძე; 19 липня 1938, Тбілісі) — грузинський актор, естрадний співак.
Вахта́нг Костянти́нович Кікабі́дзе | ||||
---|---|---|---|---|
груз. ვახტანგ კონსტანტინეს ძე კიკაბიძე | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | груз. ვახტანგ კიკაბიძე | |||
Народився |
19 липня 1938 (83 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | |||
Національність | грузин | |||
Громадянство |
СРСР Грузія | |||
Діяльність | Актор, естрадний співак | |||
Alma mater | Тбіліський державний університет (1957) | |||
Роки діяльності | з 1966 — тепер. час | |||
IMDb | nm0452795 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Вахта́нг Костянти́нович Кікабі́дзе у Вікісховищі |
Життєпис
Вахтанг Костянтинович Кікабідзе народився 19 липня 1938 року в Тбілісі, в дитинстві жив в районі Вера.
Після закінчення школи у 1955—1957 роках навчався в Тбіліському університеті. У 1959 році став працювати у Тбіліській філармонії. У 1961—1963 роках навчався в Тбіліському інституті іноземних мов.
У 1966 році дебютував в кіно — «Зустріч в горах» (режисер М. Санішвілі). Співав в квартеті «Діело». У 1966 році Вахтанг Кікабідзе прийшов в ансамбль «Орера» (ударні інструменти, вокал), назву якого з грузинського мови можна перевести приблизно як приспів «Ля-ля-ля». У 1969 році вперше знявся у Г. Данелії у фільмі «Не журись!» (Приз за кращу чоловічу роль Міжнародного кінофестивалю в Картахені, (1970)). Наступним знаковим фільмом стала картина «Мелодії Верійського кварталу» (режисер Г. Шенгелая, 1973). У 1977 році вийшов фільм Данелії «Міміно» (Державна премія СРСР 1978 року).
У 1981 році Кікабідзе за своїм сценарієм зняв комедію в чотирьох новелах «Будь здоровий, дорогий!» (Гран-Прі Габрово-83), а в 1985-му — фільм «Чоловіки і всі інші». У 1984 році знімався в телесеріалі «ТАРС уповноважений заявити...» (отримав премію КДБ СРСР).
Народний артист Грузинської РСР (1980), лауреат багатьох міжнародних пісенних конкурсів і кінофестивалів. Почесний громадянин міста Тбілісі (1998). У 1999 році в Москві на «Площі Зірок» була закладена його зірка, а у 2006 році — його «Грузинська зірка» на площі перед будівлею Тбіліської філармонії. Кавалер орденів: Міжнародного ордена Миколи Чудотворця (за примноження добра на землі, представлений від України), Міжнародного ордена Костянтина Великого (представлений від Росії) і грузинських — ордена Честі (1994) і військового ордена Вахтанга Горгасала III ступеня. До 70-річчя нагороджений грузинським орденом Перемоги імені Святого Георгія. Відмовився від російського ордена «Дружби» в зв'язку з конфліктом в Південній Осетії в серпні 2008 року. Крім того, Кікабідзе скасував свої ювілейні концерти в Москві, заявивши, що поважає російський народ, але в зв'язку з військовими діями Росії проти Грузії — не може приймати нагороди і виступати з концертами. З тих пір більше не відвідував Росію.
Виконавець великої кількості популярних пісень («Чіто Гвріто», «Мої роки — моє багатство» й інші). Постійно гастролює. Об'їздив з концертами п'ять континентів. У кінематографі створив галерею персонажів у фільмах, які стали улюбленими народом: «Не журись!», «Зовсім безнадійний», «Міміно» і «Фортуна», зняті режисером Георгієм Данелією.
Навесні 2015 року Вахтанг Кікабідзе в рамках всеукраїнського туру дав сольний концерт в Києві. Свій двогодинний виступ артист присвятив пам'яті Небесної сотні. 22-23 липня 2019 року дав концерти в містах українського Донбасу (Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне) на честь 5-річчя визволення від російсько-терористичних загарбників.
Сім'я
Батько — молодший лейтенант Костянтин Миколайович Кікабідзе (1906—1942), пропав безвісти в грудні 1942 року під Керчю, походив із імеретинського дворянського роду, працював журналістом.
Мати актора — Манана Костянтинівна Багратіоні, з грузинського князівського роду Багратіоні-Давітішвілі, гілка грузинської царської династії Багратіоні, була відомою співачкою, бабуся Ольга по материнській лінії — із старовинного князівського роду Аміреджібі з Картлі.
Дружина — з 1965 року Ірина Григорівна Кебадзе, в минулому прима-балерина Тбіліського академічного оперного театру.
У Вахтанга Кікабідзе двоє дітей: прийомна дочка Марина Сагарадзе — акторка Тбіліського академічного театру імені Шота Руставелі, знімається в кіно, викладає в театральному вузі сценічну майстерність, син Костянтин Кікабідзе — художник, закінчив Академію мистецтв, три роки працював за контрактом в Москві в посольстві Грузії, зараз живе в Торонто, Канада.
Онуки: старший онук — Георгій Арешидзе (1978), син дочки, закінчив коледж в Зальцбурзі і Міжнародний університет Шиллера в Лондоні (2007), і сини Костянтина: Вахтанг Кікабідзе (1986), студент Американського університету в Благоєвграді (Болгарія), і Іван Кікабідзе (1995), навчався в англійській школі в Тбілісі.
Нагороди
Народний артист Грузинської РСР (1980). Лауреат Державної премії СРСР (1978). Почесний громадянин Тбілісі (1998).[1]
Фільмографія
Знявся у 20 фільмах:
- 1966 — Зустріч в горах — Гія
- 1969 — Не журись! — Бенджамен
- 1970 — Орера, повний вперед!
- 1971 — Я, слідчий — Георгій Мікеладзе
- 1974 — Мелодії Верійського кварталу — візник Павла
- 1977 — Міміно — Валіко Мізандарі
- 1984 — ТАРС уповноважений заявити... — Джон Глебб
- 1994 — Веселенька поїздка
Література
- Актери советского кино. Вып. 11. — М., 1975.
- Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 178.
- Раззаков Ф. Досьє на звезд: Кумирьі всех поколений. — М., 1998. — С. 97—100.
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 344.
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 647.
- Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. — М., 2000. — С. 247—253.
У мережі
- Вахтанг Кікабідзе привітав Україну з Днем незалежності // ВІДЕО
- Вахтанг Кікабідзе: Я для Путіна фашист, тому що підтримую українців
- Кикабидзе перевел на грузинский «Червону руту» и спел ее в Киеве. Видео
- Вечный второгодник Кикабидзе (рос.)