Кінець операції «Резидент»
«Кінець операції „Резидент“» (рос. «Конец операции „Резидент“») — радянський двосерійний художній фільм, поставлений на Центральної кіностудії дитячих і юнацьких фільмів імені М. Горького у 1986 році режисером Веніаміном Дорманом. Останній фільм тетралогії про резидента Михайла Тульева. Зразок політичного трилера періоду ранньої перебудови. Картину прохолодно зустріли радянські кінокритики.
Кінець операції «Резидент» | |
---|---|
рос. Конец операции «Резидент» | |
| |
Жанр | детектив |
Режисер | Веніамін Дорман |
Сценарист |
Олег Шмельов Володимир Востоков |
У головних ролях |
Георгій Жжонов Петро Вельямінов Леонід Бронєвой |
Оператор | Вадим Корнільєв |
Композитор | Мікаел Тарівердієв |
Художник | Марк Горелик |
Кінокомпанія | Кіностудія ім. М. Горького |
Тривалість | 145 хв. (2 серії) |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1986 |
IMDb | ID 0266702 |
Попередній | Повернення резидента |
Сюжет
Події попереднього фільму серії розповідають про те, як радянський агент Тульєв передав в СРСР секретний диверсійний план «Карта». Він сприяв закиданню в Радянський Союз агента Брокмана.
Метою західних спецслужб виступає академік Нестеров і його роботи радіофізичної тематики, що зачіпають питання обороноздатності СРСР. Карлу Брокману вдається легалізуватися в країні і збити спецслужби зі сліду. КДБ звертається за допомогою Тульєва з тим, щоб знайти агента. Тим часом Брокман знаходить колишнього поплічника нацистів Кутєпова, що у 1943 році брав участь в каральних операціях на радянській території. Той виходить на подругу дочки академіка Ольгу і знайомить її з іноземцем, який спокушає її дефіцитними в СРСР товарами і західним способом життя. Втім, не злякавшись шантажу, дівчина відмовляється працювати на ворога. Представники західних спецслужб не змогли скомпрометувати самого Нестерова і вони готові фізично усунути його руками Брокмана. Для запобігання такому розвитку подій Тульєва знову закидають в СРСР. Він допомагає затримати Брокмана, йому вдається також вивідати у нього відомості про шляхи переходу через кордон та шифр. Дізнавшись, ким насправді був Тульєва, його куратор Штаубе йде з розвідки. Після закінчення операції генерал Лукін пропонує Тульєву завершити агентурну діяльність і залишитися в СРСР.
Михайло Тульєв легалізується на прес-конференції і розповідає кореспондентам (звичайно, в рамках дозволеного) про план «Карта» і своєї історії.
У ролях
- Георгій Жжонов — Михайло Олександрович Тульєв
- Петро Вельямінов — Петро Іванович Лукін, генерал КДБ
- Микола Прокопович — Володимир Гаврилович Марков, полковник КДБ
- Євген Герасимов — Андрій Михайлович Кузнецов, співробітник КДБ
- Леонід Бронєвой — Йоганн Штаубе, шеф західнонімецької розвідки
- Ірина Азер — Марта, секретар Штаубе
- Євген Кіндінов — Карл Брокман
- Олександр Граве — Михайло Михайлович Кутєпов-Воропаєв, агент НТС в СРСР
- Ірина Розанова — Ольга Іванівна Кострова, подруга Галі Нестерової
- Юлія Жжонова — дочка академіка Галя Нестерова
- Борис Хімічев — Роберт Стівенсон, співробітник ЦРУ
- Леонід Ярмольник — Чарлі Брайтон
- Хейно Мандрі — Кінг, співробітник ЦРУ
- Микола Засухін — академік Микола Миколайович Нестеров
- Андрій Харитонов — П'єтро Матінеллі
- Тетяна Окуневська — Лінда Миколаївна Стачевська, агент НТС в СРСР
- Микола Бріллінг — Александер
- Ніна Меньшикова — дружина академіка Віра Сергіївна Нестерова
- Раїса Рязанова — Ніна Миколаївна Кострова
- Вадим Андреєв — Віктор, шанувальник Ольги Кострової
- Леонардас Зельчюс — Німейєр, професор
- Борис Іванов — Дон
- Олексій Миронов — Микита Степанович Гапенко, агент НТС в СРСР
- Вацлав Дворжецький — Василь Сергійович Захаров, один з керівників НТС
- Віктор Незнанов — Орлов
- Борис Клюєв — Боб Стюарт
Знімальна група
- Автори сценарію — Олег Шмельов, Володимир Востоков
- Постановка — Веніаміна Дорман
- Головний оператор — Вадим Корнільєв
- Художник-постановник — Марк Горелик
- Композитор — Мікаел Тарівердієв