Бронєвой Леонід Сергійович

Леоні́д Сергі́йович Бронєво́й (рос. Леонид Сергеевич Броневой; 17 грудня 1928(19281217), Київ, Українська СРР 9 грудня 2017, Москва, Росія[4]) — радянський і російський актор, Народний артист СРСР (1987), лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих та Державної премії РФ імені К. С. Станіславського, Народний артист України (2013)[5].

Бронєвой Леонід Сергійович
Народився 17 грудня 1928(1928-12-17)[1][2]
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер 9 грудня 2017(2017-12-09)[3][1] (88 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Національність єврей
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор
Alma mater Школа-студія МХАТ (1955) і Державний інститут мистецтв Узбекистану (1950)
Заклад Театр на Малій Броннійd, Pushkin Drama Theatred, Оренбурзький обласний драматичний театр імені М. Горького, Грозненський російський драматичний театр імені М. Ю. Лермонтова, Воронезький драматичний театр імені Михайла Кольцоваd і Ленком
Роки діяльності 19502017
Батьки Q45191710?
IMDb nm0111424
Нагороди та премії


 Бронєвой Леонід Сергійович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині Соломона Йосифовича Бронєвого (справжнє прізвище — Факторович),[6] генерала НКВД, та його дружини Белли Львівни. Батько був начальником 6-го відділу НКВС УСРР, згодом репресований (арештований у 1937, «отримав» 5 років, потім термін продовжили, звільнився у 1946). Матір працювала бухгалтером, похована на Байковому кладовищі у Києві. Сестра матері — співачка Олена Ландау,[7] солістка Львівської опери у 1940—1941 та 1944—1945 роках[8]. Стрийко Олександр Факторович (Бронєвой).

Навчався в Ташкентському інституті театрального мистецтва та Школі-студії МХАТ.

Починав акторську кар'єру в провінційних театрах СРСР — грав на сценах Іркутська, Грозного, Оренбургу, Вороніжа.

У Москві працював у Театрі на Малій Бронній.

Дебютом в кіно стала роль у стрічці «Товариш Арсеній» (1964). Успіх і популярність принесла роль Генріха Мюллера в кіносеріалі «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973).

З 1988 року грає в театрі «Ленком» (Москва).

Проживав у 2-кімнатній квартирі у Москві. Свого часу в ній побував начальник охорони Президента Росії, обіцяв допомогти з ремонтом, але далі обіцянки справа не пішла[9].

Сім'я

Перша дружина — Валентина Блінова (померла від раку), їх донька — Валентина (мала 4 роки, коли втратила матір). Друга дружина — Вікторія ( 1940 - 2020).

Громадянська позиція

У березні 2014 року підтримав анексію Криму та агресивну політику Путіна стосовно України[10].

Фільмографія

  1. 1964 Товариш Арсеній полковник жандармерії
  2. 1965 Лебедєв проти Лебедєва Євген Вікторович
  3. 1966 Невідома... Вернер
  4. 1967 Твій сучасник  референт міністра
  5. 1968 …І знову травень!  Снігурівський Євген Львович
  6. 1970 Водевіль про водевіль
  7. 1971 Слідство ведуть ЗнаТоКи. Повинною головою… (Справа № 4) Кудряшов
  8. 1972 Слідство ведуть ЗнаТоКи. Шантаж (Справа № 6) — Кудряшов у в'язниці (сцена)
  9. 1973 Виконуючий обов'язки  Тугодаев, замовник проекту
  10. 1973  Сімнадцять миттєвостей весни Генріх Мюллер
  11. 1974 Лікаря викликали? Медведєв Леонід Сергійович, професор
  12. 1974 П'ятірка за літо Степан Петрович, кухар, говорить віршами
  13. 1974 Таня Семен Семенович Васін
  14. 1975 Концерт для двох скрипок професор
  15. 1975  Агонія  Іван Федорович Манасевич-Мануйлов
  16. 1975 Маяковський сміється Олег Баян
  17. 1975 Ольга Сергіївна тютя
  18. 1975 Прошу слова  Петро Васильович Алтухов, колишній голова міськвиконкому
  19. 1977 Озброєний і дуже небезпечний Пітер Дамфі
  20. 1979 Викрадення «Савойї» Шаллов Жан, комерсант
  21. 1979 Той самий Мюнхгаузен герцог курфюрст Ганновера
  22. 1980 Які наші роки!  Михайло Михайлович Осташенко, батько Майї
  23. 1980 Карл Маркс. Молоді роки  Ліон Філіпс
  24. 1982 Повернення резидента  Йоганн Штаубе
  25. 1982  Покровські ворота  Аркадій Варламович Велюрів
  26. 1983 Якщо вірити Лопотухіну...  Юрій Леонідович, директор школи
  27. 1984 Формула кохання  Доктор
  28. 1986 Кінець операції «Резидент»  Йоганн Штаубе
  29. 1986  Чичерін  Максим Литвинов
  30. 1986 Що таке Єралаш? (Музично-телевізійний фільм-вистава)  редактор «Єралашу»
  31. 1987 Загадковий спадкоємець  Олексій Миронович лізовскіх, нотаріус
  32. 1988  Велика гра  Вернье
  33. 1988 Фізики  Алек Джаспер Кілтон
  34. 1990 Будиночок на околиці  Панас Миколайович
  35. 1991 Небеса обітовані  Семен Єфремович Бакурін
  36. 1992 Старі молоді люди  Віктор Максимович, депутат
  37. 1993  Італійський контракт  Дон Лючино
  38. 1997  Шизофренія  кравець
  39. 1997  Корабель двійників  генерал ФСБ
  40. 2007  Прості речі  Володимир Михайлович Журавльов
  41. 2008 Без вини винуваті Мендельсон

Примітки

Література

  • Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
  • Большой энциклопедический словарь. (рос.)
  • Леонид Броневой: «Писатель Леонов сказал бы…» // Бульвар Гордона. — 2016. — № 32 (588) (авг.). — С. 8—12. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.