Кіцак Віталій Михайлович

Віталій Кіцак є вихованцем ДЮСШ «Трудові резерви» у Львові, а розпочав професійну футбольну кар'єру виступами за клуб першої української ліги «Кристал» із Чорткова. За півроку на талановитого молодого футболіста звернули увагу представники вищолігового клубу «Волинь», у якому Кіцак дебютував у серпні 1993 року. Проте у луцькому клубі футболіст не зумів проявити свої найкращі якості, та зіграв лише в одному матчі у вищій лізі[2], після чого вже у вересні цього ж року став гравцем друголігового клубу «Дністер» із Заліщиків, у якому грав до середини жовтня цього року, а пізніше до кінця року повернувся до складу чортківського «Кристала». З початку 1994 року Віталій Кіцак грав у складі столичного армійського клубу ЦСК ЗСУ, перейменованого пізніше на ЦСКА, який на той час грав у третій лізі, а наступного сезону виграв турнір третьої ліги, та піднявся до другої ліги. У армійському клубі Кіцак грав до кінця 1995 року, а з початку 1996 року повернувся до складу «Кристала», у якому грав до кінця 1996 року. З початку 1997 року футболіст знову спробував свої сили у найвищому українському дивізіоні, де зіграв 13 матчів за вінницьку «Ниву». За півроку футболіст знову повернувся до «Кристала», де грав до кінця 1997 року.

З початку 1998 року Віталій Кіцак вирішив спобувати свої сили в казахському чемпіонаті. Першим його клубом у Казахстані став клуб місцевого найвищого дивізіону «Іртиш» (Павлодар). У складі цього клубу, діями якого керував відомий у минулому казахський футболіст Ваїт Талгаєв, Кіцак відразу ж став володарем Кубку Казахстану та бронзовим призером чемпіонату.[3] Наступні два сезони футболіст провів у іншому казахському клубі — «Кайсар», в якому в перший рік свого перебування знову став володарем Кубка Казахстану. Наступним клубом Віталія Кіцака став «Атирау» з однойменного міста, у складі якого футболіст двічі ставав срібним призером казахської першості, а в сезоні 2002 року став кращим бомбардиром команди з 11 забитими м'ячами.[4] Тренер «Атирау» Ваїт Талгаєв, який переходив на роботу до грозненського «Терека», і з яким Кіцак працював у інших казахських клубах, запросив Кіцака до чеченського клубу. Однак футболіст відмовився, і вирішив залишитись у Казахстані, ставши гравцем «Актобе» з однойменного міста. Спочатку клуб із заходу країни виступав невдало, проте із приходом до керівництва командою відомого в минулому футболіста Вахіда Масудова почався поступовий підйом команди по щаблях турнірної таблиці.[3] Наступного року «Актобе» уперше став чемпіоном Казахстану, а Кіцак став капітаном команди.[5] Для продовження виступів у казахській першості футболіст прийняв казахське громадянство.[6] Наступного року клуб став срібним призером, проте із приходом нового тренера Володимира Муханова розпочалось оновлення складу команди, і Кіцак вимушений був покинути команду.[3] Після відходу з «Актобе» футболіст по одному сезону грав за казахські команди вищого дивізіону «Жетису» і «Мегаспорт». У 2008 році футболіст повернувся в Україну, де грав за низку аматорських клубів Тернопільщини.[7][8]

Після закінчення виступів на футбольних полях Віталій Кіцак деякий час займався бізнесом на Тернопільщині, проте пізніше повернувся в Казахстан, де працював тренером ДЮСШ в Актобе.[3]

За словами Віталія Кіцака, у нього є двоє синів і двоє дочок.[3] Старший син Віталія Кіцака, Олександр Кіцак, також є футболістом, грав у першій українській лізі за клуб «Тернопіль», натепер є футболістом аматорської тернопільської «Ниви».[9]

• Чемпіон Казахстану (1):

«Актобе»: 2005

• Володар кубка Казахстану (2):

«Іртиш» (Павлодар): 1998

«Кайсар»: 1999

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua