Лаврак

Лаврак, також лаврак звичайний, морський окунь європейський, сибас (Dicentrarchus labrax) — океанічна риба, що іноді заходить до солонуватих і прісних вод, належить до родини Моронових (Moronidae). Один з 2-х видів роду Dicentrarchus, єдиний вид роду у фауні України. Лаврак занесений до Червоної книги України. Природохоронний статус «Неоцінений».

?
Лаврак

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Родина: Моронові (Moronidae)
Рід: Dicentrarchus
Вид: Лаврак
Біноміальна назва
Dicentrarchus labrax
(Linnaeus, 1758)

Синоніми
  • Morone labrax
Посилання
Вікісховище: Dicentrarchus labrax
Віківиди: Dicentrarchus labrax
EOL: 224729
ITIS: 170317
МСОП: 135606
NCBI: 13489

Характеристика
Лаврак біля острова Менорка, Каталонія

Сягає довжини 103 см,[1] зазвичай — до 50 см, і вагою до 12 кг.[2] Тіло стиснуте з боків, вкрите циклоїдною лускою. Бічна лінія добре виражена, майже сягає заднього краю хвостового плавця. Промені першого спинного плавця колючі. На нижньому краї передкришкової кістки є 4-6 шипів, направлених вперед. Вздовж середини язика зуби розташовані смугою. Спина зеленувато-сіра, боки сріблясті, черево сріблясто-біле, на зябровій кришці розташована темна пляма. Молодь має темніше забарвлення.

Ареал

Поширені у східній Атлантиці від Норвегії до Марокко, також біля Канарських островів і Сенегалу. Зустрічається у Середземному і Чорному морях. У Чорному морі достатньо рідкісний, поодиноко зустрічається вздовж берегів Криму біля Севастополя, Кара-Дагу, у Керченській протоці.

Біологія

Морська / солонуватоводна, океанодромна риба, субтропічна риба, що населяє прибережні мілини 10-100 м глибиною.[3] Також населяє приморські солоні озера, лимани, рідко заходить у гирла річок. Пересувається між морями невеличкими групами.

Живиться переважно сардиною, також споживає бентичних ракоподібних.[4] Нерестує літом і восени. Ікра пелагічна.

Господарське значення
Смажений сибас в ресторані

Важливий промисловий об'єкт. Є частиною традиційної каталонської кухні, популярним об'єктом марикультури в Каталоної і взагалі у Середземномор'ї.

Посилання
  1. IGFA, 2001. Database of IGFA angling records until 2001. IGFA, Fort Lauderdale, USA.
  2. Fiedler, K., 1991. Lehrbuch der Speziellen Zoologie. Band II: Wirbeltiere. 2. Teil: Fische. D. Starck (ed.). Gustav Fischer Verlag, Jena. 498 p.
  3. Frimodt, C., 1995. Multilingual illustrated guide to the world's commercial warmwater fish. Fishing News Books, Osney Mead, Oxford, England. 215 p.
  4. Costa, M.J., 1988. Ecologie alimentaire des poissons de l'estuarie du Tage. Cybium 12(4):301-320.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.