Ладика Дмитро Теодорович

Народився 14 серпня 1889 року в с. Домаморич (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна).

Навчався в цісарсько-королівській українській гімназії у Тернополі (1901—1909,[1] зокрема, у навчальному році 1905/1906 був учнем 5-б класу, серед його однокласників, зокрема, Гриць Ракочий[2][3]). Закінчив правничий факультет Львівського університету.

Воював у лавах УГА, мав ранг четаря[1].

Відкрив власну адвокатську контору в м. Тернополі[1]. 1 жовтня 1920 року він та о. Леонтій Куницький були заарештовані польською владою.[4] Вступив до лав УВО, з 1922 року став очільником Тернопільської округи цієї організації. З 1924 року став членом управи товариства «Просвіта». Був співзасновником і головою відділу УСРП в Тернополі, від цієї партії обирався послом до Сейму Другої Речі Посполитої. Член Надзірної[5] ради кооперативи «Подільська пасічна спілка». Також був діяльним в українських товариствах «Рідна школа», «Робітнича громада». У 1944 році виїхав до Німеччини.

Загинув 13 лютого 1945 року в Дрездені (нині Німеччина) під час бомбардування міста авіацією Великої Британії та США.

• Ладика Р. Ладика Дмитро Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 312. — ISBN 966-528-199-2.