Лангбард Йосип Григорович

Йосип Григорович (Гіршович) Лангбард (рос. Иосиф Григорьевич Лангбард; * 6 (18) січня 1882, Бельск, тепер Польща — † 3 січня 1951, Ленінград) — радянський архітектор, відомий як автор ряду відомих споруд у Білорусі та Україні. Заслужений діяч мистецтв БРСР (1934).

Лангбард Йосип Григорович
біл. Іосіф Рыгоравіч Лангбард
Народився 6 (18) січня 1882
Більськ-Підляський, Більський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 3 січня 1951(1951-01-03)[1][2] (68 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Серафимівське кладовищеd
Країна  Російська імперія
 Білоруська РСР
 СРСР
Діяльність архітектор
Alma mater Одеське художнє училище (1906) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1914)
Magnum opus Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь і Statue of Lenin, House of Government, Minskd
Нагороди

Життя і творчість

Йосип Лангбард (третій зліва) на будівництві урядового кварталу у Києві, 1936
Ескізний проєкт Урядового центра Києва, 1934-1935

Народився у єврейській сім'ї. Батько — Гірш Лангбард.

Закінчив Одеське художнє училище (1906). У 1907 році вступив на архітектурний факультет Петербурзької Академії мистецтв. Його вчителем став професор Олександр Померанцев. Під його керівництвом Лангбард у 1914 році виконав дипломний проєкт на тему «Здание Государственного Совета», після захисту якого отримав звання архітектора-художника. З 1935 до 1950 року викладав у Академії мистецтв, з 1939 р. — професор Академії мистецтв.

На початку 1930-х років отримав завдання на проєктування різних будівель на території Білорусі та України.

Запрошений для забудови центру Мінська. Запропонував макети трьох будівель: Будинок уряду, Театр опери та балету і Дім Червоної Армії. Побудова Будинку уряду тривала з 1930 до 1934 року, а цю будівлю досі вважають одним із найвеличніших творінь архітектора. Перед Будинком уряду встановлений пам'ятник Ленінові, теж спроєктований Лангбардом. Також став автором таких відомих будівель Мінська як, наприклад, Театр опери і балету, Центральний дім офіцерів (колишній Дім Червоної Армії), Академія наук Білорусі, Національний академічний театр ім. Янки Купала та кінотеатр «Перемога».

Частково варіант і пропозиції Йосипа Лангбарда були реалізовані під час забудови запланованого комплексу партійно-урядових організацій у Києві другої половини 1930-х років. Архітектор запропонував побудувати дві симетричні будівлі ЦК КП(б) (на місці Трьохсвятительської церкви) і Раднаркому (на території Михайлівського монастиря). Між ними за проєктом повинен був стояти 100-метровий пам'ятник Ленінові, від якого широкі сходи вели б до Дніпра (на місці фунікулера). Перед будівлями була запроєктована величезна площа для парадів і маніфестацій з викладеною з червоного граніту величезною зіркою, а пам'ятник Богданові Хмельницькому мав бути перенесений на інше місце. Єдина здійснена із задуманого Лангбардом споруда ансамблю — будівля ЦК КП(б)У (нині будинок Міністерства закордонних справ), що споруджена на місці Трьохсвятительської церкви і її дзвіниці.

Автор пам'ятника Тарасові Григоровичу Шевченку в Харкові, який вважають одним із найкрасивіших пам'ятників Т. Шевченкові у світі.

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Попри те, що основні роботи виконував у БРСР і УРСР, до кінця життя жив у Ленінграді, де й помер 3 січня 1951 року.

Галерея

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.