Більськ-Підляський
Більськ-Підляський (Більськ[3], пол. Bielsk Podlaski [ˈbʲɛlsk pɔdˈlaskʲi] ( прослухати), біл. Бельск Падляшскі) — місто у східній Польщі. Адміністративний центр Більського повіту Підляського воєводства, а також гміни Більськ-Підляський.
Більськ-Підляський Bielsk Podlaski | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
52°46′ пн. ш. 23°12′ сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Підляське воєводство | |||
Столиця для | Q11118920? (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця) | |||
Засновано | XII століття | |||
Площа | 26,96 км² | |||
Населення | 26679 (2011)[1] | |||
· густота | 986 (2008[2]) осіб/км² | |||
Агломерація | 32,43 ки² | |||
Висота НРМ | 140 м | |||
Телефонний код | (48) 85 | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | BBI | |||
GeoNames | 7531759 | |||
Поштові індекси | 17-100 - 17-102 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Еугеніуш Березовєц | |||
Вебсайт | bielsk-podlaski.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Більськ-Підляський у Вікісховищі |
Головний центр національно-культурної активності українців, які проживають на Підляшші.
Географія
Лежить на Польсько-Білоруському плато. Площа — 32,43 км². Відстань до столиці Варшави — 195 км на північний схід, до столиці воєводства Білостока — 50 км.
Клімат
Місто має континентальний клімат, що характеризується високими літніми температурами та морозними зимами. Кількість опадів становить 550 мм.
Клімат Більська-Підляського | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −3 | −3 | 4 | 11 | 17 | 20 | 21 | 21 | 16 | 11 | 4 | 1 | 11 |
Середній мінімум, °C | −6 | −6 | −2 | 2 | 7 | 10 | 12 | 11 | 8 | 4 | 0 | −4 | 3 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Вперше згадується в 1253 році у Галицько-Волинському літописі. В цей час місто було волинським опорним пунктом на прикордонні із балтськими племенами.[4][5] Пізніше Більськ згадується в контексті претензій Юрія Львовича на берестейські землі належні Володимиру Васильковичу. Орієнтовно, наприкінці правління Юрія, Більськ, як і вся Берестейська волость, був захоплений литовцями.
Згадується також у 1495 році. 1641 засновано кармелітську церкву і монастир.
1 січня 1934 р. розширено територію міста за рахунок землі Якова Ваньчака з маєтку Головиськ ґміни Орля[6], а 18 квітня 1934 р. — за рахунок усього маєтку Головиськ[7].
Місто має значну єврейську історію з часів Голокосту.
20 травня 1990 року Український виборчий комітет міста Більська випустив «Виборче видання — Більщанин».
22 березня 1992 року в Більську-Підляському на основі Підляського відділу Об'єднання українців у Польщі був заснований Союз українців Підляшшя[8]. Друкованим органом організації є часопис-двомісячник «Над Бугом і Нарвою»[9].
У Більську в комплексі шкіл ім. А. Міцкевича, від 1994 року ведуться уроки української мови. Першим кроком для цього стало відкриття від поточного навчального року трьох самостійних відділів у І та ІV класах початкової школи та в І класі гімназії. Загалом української мови в більському комплексі шкіл вчиться тепер 136 дітей.
Велика кількість дітей, які вивчають українську мову в комплексі, пов'язана з популярністю занять рідної мови, поєднаних з етнографічною програмою «До традиції» в садочку № 9 «Лісова поляна».
З 1995 року в Більську діє Український ансамбль пісні і танцю «Ранок» під керівництвом Єлисавети Томчук, який є візиткою українців Підляшшя.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 12832 | 2339 | 9148 | 1345 |
Жінки | 13847 | 2239 | 8677 | 2931 |
Разом | 26679 | 4578 | 17825 | 4276 |
Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[11]:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
єврейська | 4064 | 54,45 % |
російська | 1499 | 20,08 % |
польська | 1006 | 13,48 % |
українська | 556 | 7,45 % |
білоруська | 244 | 3,27 % |
німецька | 58 | 0,78 % |
татарська | 15 | 0,2 % |
мордовська | 14 | 0,19 % |
черемиська | 3 | 0,04 % |
литовська | 2 | 0,03 % |
чуваська | 1 | 0,01 % |
Не вказали мови | 2 | 0,03 % |
Разом | 7464 | 100 % |
Транспорт
Через місто проходять такі національні та місцеві дороги:
- Національна дорога 19: Кордон з Білоруссю — Кужніца — Білосток — Більськ-Підляський — Сім'ятичі — Межиріччя — Коцьк — Любартів — Люблін — Красник — Янів-Любельський — Нисько — Соколів-Малопольський — Ряшів
- Національна дорога 66: Замбрів — Бранськ — Більськ-Підляський — Кліщелі — Черемча — Перетин кордону з Білоруссю (Половці)
- Воєводська дорога 689: Більськ-Підляський — Гайнівка — Біловежа
Українські сліди
У с. Доманово б. Більська-Підляського знаходиться могила Івана Зваричука (1896–1939), підполковника, ад’ютанта Генерального штабу Армії УНР, потім контрактного офіцера Війська польського, що загинув під час Вересневої кампанії 1939 р.[12]
Відомі люди
Народилися
- Гаврилюк Юрій Іванович, український письменник, фотохудожник, історик, публіцист.
- Сиркін Наум Соломонович, член Української Центральної Ради.
- Жабінська Євгенія, українська поетеса, член Національної спілки письменників України.
- Сачко Софія, українська поетеса. Перша українська поетеса з Північного Підляшшя — член Союзу польських письменників.
- Фонберг Ігнатій Матвійович, хімік.
- Лангбард Йосип Григорович, радянський архітектор.
- Надія Артимович, поетеса.
- Евґеніуш Березовєц, міський голова, обраний на перших демократичних виборах.
- Міна Берн, (1911—2010) єврейська акторка театру.
- Войцех Борецкі, футбольний тренер.
- Ярослав Боровскі, чемпіон Польщі зі скраблу.
- Малґожата Дмітрук, художниця.
- Лех Фешлер, сенатор.
- Доротеуш Фіонік, етнограф.
- Марта Ґрико, акторка.
- Марта Гірмані Лясоцка, художниця.
- Отець Леон Кнабіт, бенедиктинець.
- Стефан Камаса, музикант.
- Цезарій Кошиньскі, актор.
- Віктор Козловський, лісоруб, учасник Листопадого повстання.
- Казімєж Генрик Лещиньскі, міський голова в 1990—1994 роках.
- Юзеф Левартовскі, комуністичний діяч.
- Єжи Плютовіч, поет.
- Малґожата Прокопюк-Кемпка, журналістка.
- Мацей Радель, актор.
- Марта Романюк, модель.
- Даріуш Снарскі, боксер, олімпієць.
- Анджей Степанюк, політик, міський голова в 1994—2002 роках.
- Каміла Степанюк, легкоатлетка.
- Ростислав Степанюк, пілот.
- Юліан Штатлер, піаніст.
- Владислав Висоцький, офіцер, капітан, кавалер ордену Virtuti Militari.
- Влодзімєж Закжевскі, художник, графік, плакатист.
- Зоя Сачко, поетеса.
- Йовіта Крук, бухгалтер, творець податкового щита.
Померли
- Криницький Володимир Гнатович — громадський і державий діяч, вояк Армії УНР.
Міста-побратими
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
- Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 1) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1994. — № 6(16) (листопад-грудень). — С. 20. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 1 травня 2013.
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 819.
- Кордуба М. Північно-Західна Україна. Відень -, 1917. — С. 22
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 grudnia 1933 r. o zmianie granic miasta Bielsk Podlaski w powiecie bielskim, województwie białostockiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Bielska Podlaskiego w powiecie bielskim, województwie białostockiem. (пол.)
- Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Процитовано 15 лютого 2020.
- Карпенко, Дмитро (7/2010). Медіа меншини над Віслою. Український журнал (7-8 (59)). ISSN 1802-5862.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019. (рос.)
- Парнікоза, Іван. Більськ Підляський м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..
Посилання
- Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 1) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1994. — № 6(16) (листопад-грудень). — С. 20. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 1 травня 2013.
- «Виборче видання — Більщанин.» 20.05.90
- Фестиваль «Підляська Осінь 2015» Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.
- Над Бугом і Нарвою Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
- Української мови на Підляшші вчаться і малі, і великі