Більськ-Підляський

Більськ-Підляський (Більськ[3], пол. Bielsk Podlaski [ˈbʲɛlsk pɔdˈlaskʲi] ( прослухати), біл. Бельск Падляшскі) — місто у східній Польщі. Адміністративний центр Більського повіту Підляського воєводства, а також гміни Більськ-Підляський.

Більськ-Підляський
Bielsk Podlaski
Герб Більська Підляського
Православна церква архангела Михаїла
Православна церква архангела Михаїла
Основні дані
52°46′ пн. ш. 23°12′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q11118920? (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)
Засновано XII століття
Площа 26,96 км²
Населення 26679 (2011)[1]
· густота 986 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 32,43 ки²
Висота НРМ 140 м
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BBI
GeoNames 7531759
Поштові індекси 17-100 - 17-102
Міська влада
Мер міста Еугеніуш Березовєц
Вебсайт bielsk-podlaski.pl
Мапа


 Більськ-Підляський у Вікісховищі

Головний центр національно-культурної активності українців, які проживають на Підляшші.

Географія

Лежить на Польсько-Білоруському плато. Площа — 32,43 км². Відстань до столиці Варшави — 195 км на північний схід, до столиці воєводства Білостока — 50 км.

Клімат

Місто має континентальний клімат, що характеризується високими літніми температурами та морозними зимами. Кількість опадів становить 550 мм.

Клімат Більська-Підляського
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −3 −3 4 11 17 20 21 21 16 11 4 1 11
Середній мінімум, °C −6 −6 −2 2 7 10 12 11 8 4 0 −4 3
Джерело: Weatherbase

Історія

Вперше згадується в 1253 році у Галицько-Волинському літописі. В цей час місто було волинським опорним пунктом на прикордонні із балтськими племенами.[4][5] Пізніше Більськ згадується в контексті претензій Юрія Львовича на берестейські землі належні Володимиру Васильковичу. Орієнтовно, наприкінці правління Юрія, Більськ, як і вся Берестейська волость, був захоплений литовцями.

Згадується також у 1495 році. 1641 засновано кармелітську церкву і монастир.

1 січня 1934 р. розширено територію міста за рахунок землі Якова Ваньчака з маєтку Головиськ ґміни Орля[6], а 18 квітня 1934 р. — за рахунок усього маєтку Головиськ[7].

Місто має значну єврейську історію з часів Голокосту.

20 травня 1990 року Український виборчий комітет міста Більська випустив «Виборче видання — Більщанин».

22 березня 1992 року в Більську-Підляському на основі Підляського відділу Об'єднання українців у Польщі був заснований Союз українців Підляшшя[8]. Друкованим органом організації є часопис-двомісячник «Над Бугом і Нарвою»[9].

У Більську в комплексі шкіл ім. А. Міцкевича, від 1994 року ведуться уроки української мови. Першим кроком для цього стало відкриття від поточного навчального року трьох самостійних відділів у І та ІV класах початкової школи та в І класі гімназії. Загалом української мови в більському комплексі шкіл вчиться тепер 136 дітей.

Велика кількість дітей, які вивчають українську мову в комплексі, пов'язана з популярністю занять рідної мови, поєднаних з етнографічною програмою «До традиції» в садочку № 9 «Лісова поляна».

З 1995 року в Більську діє Український ансамбль пісні і танцю «Ранок» під керівництвом Єлисавети Томчук, який є візиткою українців Підляшшя.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 12832 2339 9148 1345
Жінки 13847 2239 8677 2931
Разом 26679 4578 17825 4276

Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[11]:

МоваОсібВідсоток
єврейська406454,45 %
російська149920,08 %
польська100613,48 %
українська5567,45 %
білоруська2443,27 %
німецька580,78 %
татарська150,2 %
мордовська140,19 %
черемиська30,04 %
литовська20,03 %
чуваська10,01 %
Не вказали мови20,03 %
Разом7464100 %

Транспорт

Через місто проходять такі національні та місцеві дороги:

Українські сліди

У с. Доманово б. Більська-Підляського знаходиться могила Івана Зваричука (1896–1939), підполковника, ад’ютанта Генерального штабу Армії УНР, потім контрактного офіцера Війська польського, що загинув під час Вересневої кампанії 1939 р.[12]

Відомі люди

Народилися

  • Гаврилюк Юрій Іванович, український письменник, фотохудожник, історик, публіцист.
  • Сиркін Наум Соломонович, член Української Центральної Ради.
  • Жабінська Євгенія, українська поетеса, член Національної спілки письменників України.
  • Сачко Софія, українська поетеса. Перша українська поетеса з Північного Підляшшя — член Союзу польських письменників.
  • Фонберг Ігнатій Матвійович, хімік.
  • Лангбард Йосип Григорович, радянський архітектор.
  • Надія Артимович, поетеса.
  • Евґеніуш Березовєц, міський голова, обраний на перших демократичних виборах.
  • Міна Берн, (1911—2010) єврейська акторка театру.
  • Войцех Борецкі, футбольний тренер.
  • Ярослав Боровскі, чемпіон Польщі зі скраблу.
  • Малґожата Дмітрук, художниця.
  • Лех Фешлер, сенатор.
  • Доротеуш Фіонік, етнограф.
  • Марта Ґрико, акторка.
  • Марта Гірмані Лясоцка, художниця.
  • Отець Леон Кнабіт, бенедиктинець.
  • Стефан Камаса, музикант.
  • Цезарій Кошиньскі, актор.
  • Віктор Козловський, лісоруб, учасник Листопадого повстання.
  • Казімєж Генрик Лещиньскі, міський голова в 1990—1994 роках.
  • Юзеф Левартовскі, комуністичний діяч.
  • Єжи Плютовіч, поет.
  • Малґожата Прокопюк-Кемпка, журналістка.
  • Мацей Радель, актор.
  • Марта Романюк, модель.
  • Даріуш Снарскі, боксер, олімпієць.
  • Анджей Степанюк, політик, міський голова в 1994—2002 роках.
  • Каміла Степанюк, легкоатлетка.
  • Ростислав Степанюк, пілот.
  • Юліан Штатлер, піаніст.
  • Владислав Висоцький, офіцер, капітан, кавалер ордену Virtuti Militari.
  • Влодзімєж Закжевскі, художник, графік, плакатист.
  • Зоя Сачко, поетеса.
  • Йовіта Крук, бухгалтер, творець податкового щита.

Померли

Міста-побратими

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  3. Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 1) // Над Бугом і Нарвою : часопис.  1994. № 6(16) (листопад-грудень). С. 20. ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 1 травня 2013.
  4. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 819.
  5. Кордуба М. Північно-Західна Україна. Відень -, 1917. — С. 22
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 grudnia 1933 r. o zmianie granic miasta Bielsk Podlaski w powiecie bielskim, województwie białostockiem. (пол.)
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Bielska Podlaskiego w powiecie bielskim, województwie białostockiem. (пол.)
  8. Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Процитовано 15 лютого 2020.
  9. Карпенко, Дмитро (7/2010). Медіа меншини над Віслою. Український журнал (7-8 (59)). ISSN 1802-5862.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  11. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019. (рос.)
  12. Парнікоза, Іван. Більськ Підляський м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.