Ланграйнові

Ланграйнові (Artamidae) — родина горобцеподібних птахів, поширених в Австралії, Індо-Тихоокеанському регіоні і Південній Азії. Вона включає в себе 24 сучасні види в шістьох родах і трьох підродинах: Peltopsinae (з одним родом, Peltops), Artaminae (з одним родом ланграйн) і Cracticinae (куравонги, біловухи і сорочиці). Ланграйнові були монотипними, містили лише рід Artamus, але в 1994 році вони були розширені з включенням родини Cracticidae. Однак деякі авторитетні орнітологи, у тому числі, австралійські Леслі Христідіс та Волтер Болз та український Г. В. Фесенко, трактують їх як окремі родини.[1][2]

?
Ланграйнові

Сорочиця чорновола (Cracticus nigrogularis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Corvida
Надродина: Malaconotoidea
Родина: Ланграйнові (Artamidae)
Vigors, 1825
Підродини
Посилання
Вікісховище: Artamidae
Віківиди: Artamidae
EOL: 7570
ITIS: 179659
NCBI: 2169681
Fossilworks: 369384

Деякі види цієї родини відомі своїм прекрасним співом. Їх харчові звички варіюються від всмоктування нектару (ланграйни) до хижацтва (куравонг строкатий полює на дрібних птахів).

Види

Існує три підродини[3][4] з шістьма родами та 24 видами[5]. У 2013 році молекулярне дослідження показало, що сорочиця велика (Gymnorhina tibicen) є сестринським таксоном сорочиці чорної (Melloria quoyi)[6].

Тимчасом Г. В. Фесенко подає цю класифікацію, як дві окремі родини — ланграйнові (Artamidae) з одним родом ланграйн та сорочицеві (Cracticidae) з трьома родами: біловух (Peltops), куравонг (Strepera) та сорочиця (Cracticus), включаючи до останнього Gymnorhina та Melloria[9]. Українські назви цих обох родин і відповідних родів опубліковані ним іще раніше, у 2016 р.[10]. Орнітологи Глен Сторр у 1952 році, Леслі Христідіс та Волтер Болз у своєму довіднику 2008 року, також не виділяють окремі роди Gymnorhina та Melloria, а усіх цих птахів разом відносять до роду Cracticus (Сорочиця).[11][12]

Примітки
  1. (англ.) Les Christidis; Walter E. Boles (2008). Systematics and Taxonomy of Australian Birds. CSIRO Publishing. с. 174. ISBN 978-0-643-06511-6.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. del Hoyo, Joseph (ред.). Taxonomic structure and notes. Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 1 вересня 2019.
  4. Dickinson, ред. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World, Volume 2: Passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 205–208. ISBN 978-0-9568611-2-2.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2017). Bristlehead, Butcherbirds, Woodswallows & Cuckooshrikes. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Процитовано 5 грудня 2017.
  6. Kearns, Anna; Joseph, Leo; Cook, Lyn G. (2013). A Multilocus Coalescent Analysis of the Speciational History of the Australo-Papuan Butcherbirds and their Allies. Molecular Phylogenetics and Evolution 66 (3): 941–52. PMID 23219707. doi:10.1016/j.ympev.2012.11.020.
  7. Деякі орнітологи вважають підвидом сорочиці сіроспинної, згідно з Фесенком не є окремим видом
  8. Згідно з Фесенком належить до роду сорочиця Cracticus
  9. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг: ДІОНАТ, 2018. — С. 252—253.
  10. Фесенко В. Г. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу//Вісник Національного науково-природничого музею. 2016, том 14. — С. 81.
  11. (англ.) Замітки про Streperidae // Storr, Glen Milton (1952). Remarks on the Streperidae. South Australian Ornithologist 20: 78–80.
  12. (англ.) Систематика і таксономія австралійських птахів // Christidis, L; Boles, WE (2008). Systematics and Taxonomy of Australian Birds. Canberra: CSIRO Publishing. с. 196. ISBN 978-0-643-06511-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.