Лаоський скельний щур

Лаоський скельний щур[1] (Laonastes aenigmamus) — єдиний представник роду Laonastes і єдиний сучасний вид родини Diatomyidae з ряду Гризуни. Вид не пов'язаний тісно з іншими гризунами й усі інші види родини Діатомісові вимерли приблизно 11 мільйонів років тому. Назва тварини в Лаосі: ха-ньоу[2]. Місцеве населення полює на тварину заради м'яса. Етимологія: грец. λαος — род. «камінь», грец. ναστης — «житель»; грец. αινιγμα — «таємнича», грец. μυς — «миша».

?
Лаоський скельний щур

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricognathi)
Родина: Діатомісові (Diatomyidae)
Рід: Laonastes
Jenkins, Kilpatrick, Robinson & Timmins, 2005
Вид: Лаоський скельний щур
Біноміальна назва
Laonastes aenigmamus
Jenkins, Kilpatrick, Robinson & Timmins, 2005

Мапа розповсюдженості лаоського скельного щура
Посилання
Вікісховище: Laonastes aenigmamus
Віківиди: Laonastes aenigmamus
EOL: 323502
ITIS: 676712
МСОП: 136474
NCBI: 340180
Fossilworks: 100682

Поширення й екологія

Вважається ендеміком провінції Кхамуан, Лаоська Народно-Демократична Республіка. Площа поширення не перевищує 5 000 квадратних кілометрів; в основному обмежується Кхамуанським національним парком збереження біорізноманіття (Khammouan Limestone National Biodiversity Conservation Area). Як правило Лаоських скельних щурів знаходять серед валунів вапняку на крутих схилах довкола карстових утворень.

Зовнішній вигляд
череп

Довжина голови й тіла: 21.2—28.5 см. Довжина хвоста: 12.3—16.1 см. Дві тварини важили 334 і 414 грамів відповідно. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 1/1, M 3/3 = 20.

Голова видовжена, з довгими вусами. Вуха округлі, середніх розмірів і вкриті короткими волосками. Тіло компактне, з короткими ногами. Довжина хвоста становить приблизно половину довжини голови й тіла. Вкритий довгим, м'яким щільним хутром; хвіст опушений також густо, товстий. Колір хутра варіює від темно-сірого до чорного на спині й боках, низ світло-сірий. Задні ноги густо вкриті волосками, з пучками, що охоплюють кігті. Лапи мають п'ять пальців. Самці й самиці дуже схожі за зовнішнім виглядом, хоча самці можуть мати дещо більш довгу шерсть на потилиці, до плечей.

Череп злегка видовжений. Носові кістки довгі й виходять за верхні різці. Слухові барабанні (булли) кулясті, великі й опухлі. Верхні зуби білі, гладкі. Хребет складається з 5 шийних хребців, 9 грудних, 11 поперекових, 3 крижових і 24 хвостових.

Поведінка

Інформації про цей вид мало, але скоріш за все вони ведуть нічний спосіб життя, харчуються переважно листям, травою, насінням, у незначній кількості комахами. Миролюбні, по відкритому ґрунті рухаються повільно. Характерною є хода перевальцем.

Джерела
  1. Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці зоологічного музею.—2006.—Том 4.—С. 5—20 PDF
  2. Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 221. — ISBN 0763762997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.