Ларго (Софія)

Ларго (болг. Ларго, скорочено від Ларгото) — архітектурний ансамбль з трьох будівель в стилі сталінського ампіру в центрі Софії, столиці Болгарії, спроектований і побудований в 1950-х як новий центр міста. Сьогодні він вважається одним з кращих прикладів сталінської архітектури в Південно-Східній Європі,[1] а також однією з головних визначних пам'яток Софії.

Вид на Ларго зі сходу

Ансамбль складається із колишнього Партійного будинку (колишня штаб-квартира нині неіснуючої болгарської Комуністичної партії), що знаходиться в центрі ансамблю і зараз використовується як адміністративна будівля Народних Зборів Болгарії, і двох будівель по сторонах: в одному зараз розміщується ЦУМ і Рада Міністрів Болгарії, а інше зайняте резиденцією Президента, готелем «Балкани» і Міністерством освіти.

Історія

Створення

Рада Міністрів Болгарії у 1951 році видала указ з приводу будівництва Ларго.[2] Багато будівель в центрі міста, які постраждали від бомбардування Софії у Другій Світовій війні, були знесені восени 1952 року щоб почати будівництво нової будівлі. Партійний будинок, колись увінчаний червоною зіркою на шпилі, був розроблений командою під керівництвом архітектора Петсі Златева і відкритий в 1955 році. Місце колишних офісів Міністерства електрифікації зайняла Державна Рада. Адміністрація Президента, роботи Петсо Златева, Петра Загорського та інших архітекторів, була добудована наступного року, а частина будівлі з ЦУМом, спроектована групою архітекторів під керівництвом Кости Ніколова, завершена в 1957 році. Фонтан між адміністрацією президента і старим Національним археологічним музеєм був створений в 1958 році. На Ларго стояв пам'ятник Володимиру Леніну, який пізніше був вилучений і замінений Святою Софією в 2000 році.

Вимощена бруківкою площа навколо ансамблю називається площею Незалежності. Майдан Незалежності утворений на перетині бульвару князя Олександра Дондуков і бульвару царя визволителя, зливаючись на сході і продовжуючись як бульвар Тодора Александрова на захід від Ларго.

Реконструкція

Після демократичних змін 1989 року, символи комунізму були видалені, а самим символічним актом стало зняття червоної зірки зі шпилю колишнього Партійного будинку за допомогою вертольота і його заміна на прапор Болгарії. У 1990-х роках лунали пропозиції перебудувати колишній Партійний будинок, який іноді сприймається як нав'язування залишків минулої ідеології,[3] шляхом введення більш сучасних архітектурних елементів.[4] Згідно з новим архітектурним планом Софії, Майдан Незалежності було реконструйовано. Газон і прапори в центрі були замінені скляними кришками на підлозі, щоб було видно руїни стародавнього Фракійского і Римського міста Сердика, зробивши площу туристичною пам'яткою.[5] Два переходи, один перед Партійним будинком, а інший біля середньовічної церкви Св. Петки, було з'єднано, що полегшило підхід до довколишніх станцій метро.

Галерея

Примітки

  1. Bulgaria Sofia Sights Around the Center of the Capital. monkeytravel.org. Архів оригіналу за 27 лютого 2006. Процитовано 30 вересня 2006.
  2. Kiradzhiev, Svetlin. Sofia 125 Years Capital 1879-2004 Chronicle. — Sofia : IK Gutenberg, 2006. — ISBN 954-617-011-9.
  3. Todorov, Petar; Mihail Konstantinov (10 січня 2001). Glass Dome Project. Demokratsiya. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2006.
  4. Panchev, Lyubomir (19 серпня 2006). Pro and con the reorganization of the Party House (Bulgarian). Duma. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 30 вересня 2006.
  5. Aleksandrova, Nina (4 вересня 2006). The Largo is to be covered by a glass lid (Bulgarian). Standart News. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 30 вересня 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.