Ларс Альфорс
Ларс Валеріан Альфорс (фін. Lars Valerian Ahlfors; * 18 квітня 1907 — †11 жовтня 1996) — фінський і американський математик.
Ларс Альфорс | |
---|---|
Ім'я при народженні | фін. Lars Valerian Ahlfors |
Народився |
18 квітня 1907[1][2][…] Гельсінкі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[1] |
Помер |
11 жовтня 1996[1][2][…] (89 років) Піттсфілд, Массачусетс, США[1] ·пневмонія |
Поховання | Гієтаніємі[3][4][5] |
Місце проживання | Бостон, США |
Країна |
Російська імперія Фінляндія США |
Національність | фінські шведиd |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Гельсінський університет (1928)[6], Nya svenska samskoland (1924)[6], Цюрихський університет (1929)[6] і Паризький університет (1932)[6] |
Галузь | математичний аналіз |
Заклад | Гарвардський університет[6], Цюрихський університет[6], Гельсінський університет[6], Гельсінський університет[6] і Гарвардський університет[6] |
Науковий керівник | Ернст Леонард Ліндельоф[7] і Рольф Неваліннаd |
Аспіранти, докторанти | Harvey Cohnd[8], George Springerd[8], Robert Ossermand[8], Clifford Earled[8], Allen Devinatzd[8], Henry O. Pollakd[8], Halsey Roydend[8], Albert Mardend[8], J. Ian (Jonathan) Richardsd[8], John David Fayd[8], Henry Landaud[8], Floyd Edward Ulrichd[8], Ernest C. Schlesingerd[8], Dale Husemöllerd[8], James Allister Jenkinsd[8], Eoin Laird Whitneyd[8], Audrey Wishard Wishardd[8], Steadman Thomas Bagby, Jr.d[8], Hans Heinrich Kellerd[8], Robert Daniel Mize Accolad[8], Roger Burr Kirchnerd[8], Saul Kravetzd[8], Peter Evans Martind[8], George Costas Setharesd[8], Vidar Michael Wolontisd[8], Stanley Kapland[8], Harold Weintraubd[8], Tord Ingul Rudolf Lindbladd[8] і Paul Garabediand[8] |
Членство | Шведська королівська академія наук, Академія наук СРСР, Російська академія наук і Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | Весок у розвиток теорії ріманових поверхонь |
Батько | Axel Ahlforsd[6] |
Нагороди |
|
Ларс Альфорс у Вікісховищі |
Біографія
Народився в 1907 році в Гельсінкі. З 1924 по 1928 рік навчався в університеті Гельсінкі, де з 1933 по 1936 рік обіймав посаду ад'юнкт-професора. У 1936 разом з Джессі Дугласом Альфорс став одним з перших двох математиків, нагороджених Філдсівською премією. Нагорода була вручена йому за внесок у розвиток теорії ріманових поверхонь і розробку теорії квазіконформних відображень. У 1944 році він отримав пропозицію працювати в Швейцарській вищій технічній школі Цюриха, яку прийняв після закінчення війни в 1945 році, проте вже на наступний рік переїхав на роботу в США в Гарвардський університет, де перебував аж до виходу на пенсію в 1977 році. У 1981 році він був удостоєний Премії Вольфа з математики «за продуктивні відкриття і створення нових потужних методів в теорії геометричних функцій». Альфорс є автором кількох літературних праць: однією з найвідоміших його робіт є видана в 1953 році книга «Комплексний аналіз» (англ. Complex Analysis).
Література
- Lars Ahlfors. Complex Analysis (1979)
- Lars Ahlfors. Contributions to the Theory of Riemann Surfaces: Annals of Mathematics Studies (1953)
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #104541164 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1995.
- https://books.google.cat/books?id=WxQCCgAAQBAJ&pg=PA25 — С. 112.
- https://www.hautahaku.fi/en
- Архів історії математики Мактьютор
- Математична генеалогія — 1997.
- Математична генеалогія — 1997.
Посилання
- Альфорс, Ларс Валеріан // ВУЕ
- Біографія Ларса Альфорса (англ.)
- Frederick Gehring (2005). Lars Valerian Ahlfors: a biographical memoir (англ.)