Ларін Сергій Миколайович

• 1977–1981 Донецький політехнічний технікум, технік-електрик.
• 1984–1990 Харківський інженерно-педагогічний інститут, інженер-електромеханік.

• квітень-жовтень 1981 — електромонтер електроремонтного цеху;
• листопад 1981 — жовтень 1983 — служба в армії;
• грудень 1983 — вересень 1987 — електромонтер електромеханічного цеху;
• вересень 1987 — жовтень 1989 — заступник секретаря комітету комсомолу;
• жовтень 1989 — серпень 1990 — секретар комітету комсомолу Харцизького трубного заводу.

• березень 1990 — квітень 1992 — депутат;
• квітень 1990 — грудень 1991 — голова постійної комісії з питань молодіжної політики, народної освіти і культури;
• грудень 1991 — грудень 1996 — голова комітету з молодіжної політики Харцизького міськвиконкому;

• січень-травень 1997 — консультант секретаріату Донецької облради;
• травень-серпень 1997 — спеціаліст Донецького обласного центру соціальних служб для молоді;
• серпень 1997 — травень 1998 — заступник начальника Управління у справах сім'ї, молоді та туризму ДонОДА.

• квітень 2010 — січень 2013 — голова обласної державної адміністрації.

• січень 2013 — лютий 2014 — заступник Голови Адміністрації Президента України, Януковича.

• 1991–1996 — заступник голови, голова Харцизької міської організації Партії демократичного відродження України.
• лютий 1996–2001 — член Народно-демократичної партії, в.о. голови, перший заступник голови, заступник голови Донецької обласної організації НДП, заступник голови Контрольно-ревізійної комісії НДП, член Політради НДП;
• 1996–1998 — голова Харцизької міської організації НДП;
• з 2001 — заступник голови Донецького обласного відділення Партії регіонів;
• квітень 2003 — квітень 2008 — заступник голови Політвиконкому Партії регіонів;
• 2008–2014 — голова Кіровоградської обласної організації Партії регіонів
• 21 червня 2014 року — голова Виконавого комітету Партії розвитку України[6].

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002 від НДП, № 23 в списку. На час виборів: заступник начальника управління Донецької облдержадміністрації, член НДП. Член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (з липня 1998), член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму; член фракції НДП (травень 1998 — травень 2001), член групи «Регіони України» (травень — листопад 2001), член фракції «Регіони України» (з листопада 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з березня 2003 до квітня 2006 від Блоку «За єдину Україну!», № 42 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції «Регіони України» (березень 2003 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005), член Комітету з питань європейської інтеграції (з вересня 2003)[7].

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 65 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Секретар Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Партії регіонів (з травня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до травня 2010 від Партії регіонів, № 65 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007), член Комітету у закордонних справах (з грудня 2007), голова підкомітету з міжнародно-правових питань (з січня 2008). Склав депутатські повноваження 21 травня 2010[8].

Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 від Опозиційного блоку, № 6 в списку. На час виборів: заступник директора, ТОВ «Центр соціальних досліджень», безпартійний. Член фракції «Опозиційний блок» (з листопада 2014). Член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з грудня 2014 року).

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського сувернітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[9]

Голова Фонду підтримки правових реформ.

• Батько — Микола Федорович (1931), мати — Марія Василівна (1931) — пенсіонери, брат — Віталій (1972).
• Дружина Наталія Олександрівна (1960) — лікар; дочка Тетяна (1990) і син Євген (1992) — студенти.

• Спорт — футбол, баскетбол.