Опозиційна платформа — За життя

«Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ) проросійська політична партія в Україні. Зареєстрована 9 грудня 1999 року як Всеукраїнське об'єднання «Центр».[3]

Опозиційна платформа — За життя

Заснована / зареєстрована 9 грудня 1999 (під іншою назвою)
9 листопада 2018 (сучасний бренд)
Штаб-квартира Київ, вул. Мечнікова 14/1 (каб. 316)
Політична ідеологія Регіоналізм
Євроскептицизм
Русофільство
Соціал-консерватизм
Союзники, блоки Партія Шарія
Очільник партії Юрій Бойко
Вадим Рабінович
Віктор Медведчук
Сергій Льовочкін
Кольори             
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[1]
44 / 424
Обласні ради та рада м. Києва[2]
230 / 1780
Вебсторінка zagittya.com.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори
Результати партії на Парламентських виборах 2019 за округами

У липні 2016 партію було перейменовано у «За життя» і лідером обрано Вадима Рабіновича. У кінці липня 2018 року з партією об'єдналася ГО олігарха та кума Володимира Путіна Віктора Медведчука «Український вибір».[4]

Історія

На парламентських виборах 2002 року брала участь у блоці Народний рух України за єдність. За багатомандатним округом було зареєстровано список з 104 кандидатів, в одномандатних округах було зареєстровано 101 кандидата. Блок отримав 41 тис. 730 голосів (0,16 %), посівши 24-те місце серед 33 учасників.

У жовтні 2004 головою партії обрано Степана Гавриша.

На парламентських виборах 2006 року партія брала участь у складі «Опозиційного блоку „Не так!“», маючи 3 % загального списку. На виборах до парламенту у першій десятці списку блоку партію «Центр» представляв Гавриш (№ 7). Блок одержав 257 тис. 106 голосів (1,01 %), посівши 11-те місце серед 45 учасників.

2007 — Гавриш склав з себе обов'язки голови партії; в.о. голови став його заступник, колишній лідер партії Віктор Головко.

На парламентських виборах 2007 р. партія брала участь у складі виборчого блоку політичних партій «КУЧМА». Блок набрав 23 тис. 676 голосів (0,10 %), посівши 18-те місце серед 20 учасників.

У липні 2016 партію було перейменовано у «За життя» і лідером обрано Вадима Рабіновича. У кінці липня 2018 року з партією об'єдналася ГО олігарха та кума Володимира Путіна Віктора Медведчука «Український вибір».[4]

Після цього, у вересні 2018 року, один з її керівників Євгеній Мураєв покидає партію[5] та згодом створює власний політичний проект «Наші»[6].

Восени 2018 року партію перейменовано на «Опозиційна платформа — За життя». Партією керують Вадим Рабінович та Юрій Бойко. В листопаді 2018 року останнього разом з Сергієм Льовочкіним виключили з «Опозиційного блоку» через «співпрацю із владою» та союз із Вадимом Рабіновичем.[7]

Державна зрада

25 травня 2020 року Печерський суд зобов'язав Офіс генпрокурора відкрити справу про держзраду проти представників ОПЗЖ.[8][9]

Керівництво

Віктор Медведчук — голова політради, співголова партії.

Вадим Рабінович — співголова.

Сергій Льовочкін — голова виконкому.

Юрій Бойко — співголова.

Ідеологія партії

На думку деяких оглядачів, партія більше належить до соціал-консерватизму.[10]

Проросійський вектор партії

Партія пропагує проросійську позицію, її очільники Вадим Рабінович та Євген Мураєв називають російсько-українську війну «громадянською», вбачають «утиски російськомовних» та «незгодних з політикою Києва». Головною платформою для провадження своєї політики є канали NewsOne, 112 Україна, Rabinovich TV та ZIK та їхні інтернет-ресурси.[11] На рівних з такими одіозними проросійськими публічними особами, як Ігор Гужва та Олесь Бузина, партії «Родіна», «Відродження», «Опозиційний блок» та Партія Шарія.

30 листопада 2017 року один з керівників партії Мураєв[12] назвав Революцію гідності «державним переворотом»,[13] що викликало скандал та пікетування каналу NewsOne з вимогою вибачитись за зневагу до Майдану та припинити промосковські випади у передачах News One.[14]

Український філософ і публіцист Петро Кралюк пише про Мураєва:

Реваншист, який хоче з проросійськими силами повернутися до влади в Україні. І з такою метою створювався телеканал NewsOne.[15]

У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів і партій, зокрема, і «Опозиційної платформи — За життя»[16].

Список депутатів у ВРУ 9-го скликання

Фінансові звіти

У 2019 році партія отримала більше 116 мійльонів гривень внесків, а витрати склали майже 114 мільйонів.[17][18]

Офіційні витрати на виборчу кампанію склали 58,5 млн грн,[19] з яких 80 % пішли на телевізійну рекламу, майже половина з яких — на телеканал Інтер.[20]

Критика

Згідно декларацій, партію «Опозиційна платформа — За життя» фінансує найбільша кількість олігархів.[21][22] Відомо також, що партія приховала свої витрати на рекламу в соцмережах під час передвиборчої кампанії.[20]

У 2018 році було відкрито кримінальне провадження[23] через те, що партію фінансували фіктивні фірми.[24]

Один з власників партії Віктор Медведчук не задекларував яхту вартістю $200 млн, близько 23 гектарів узбережжя в Болгарії та десятки об'єктів нерухомості в Україні, якими володіє його родина, та відомості про які, були відсутні в обов'яковій декларації за 2019 рік.[25]

Скандали

Голова виконкому партії Сергій Льовочкін разом із своєю сестрою[26] є власниками більш, ніж 50 офшорних компаній.[27]

У 2019 році партія задекларувала[28] центральний офіс, площею 5 метрів квадратних із трьома працівниками та 76 мільйонами гривень донорських внесків.[29]

Під час голосування 30 квітня 2020 року за звернення Верховної Ради до міжнародної спільноти щодо посилення тиску на Росію, ОПЗЖ була єдиною[30] фракцією парламенту, що не голосувала.

11 березня 2020 народні депутати від ОПЗЖ відвідали засідання Держдуми РФ. Це був перший офіційний візит народних депутатів України до Державної думи Росії з початку військової агресії Росії у 2014 році.[31]

Нардеп від Опозиційної платформ Олег Волошин збрехав у своєму Facebook-дописі буцімто французька депутатка Валері Фор-Мунтян запропонувала залучити сепаратистів «для кращої динаміки мирного процесу за столом переговорів».[32] Сама Фор-Мунтян обурилися такою заявою і спростувала слова Волошина.[33]

Журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» встановили у липні 2020 року, що народний депутат з ОПЗЖ Ілля Кива отримав дохід 1,2 мільйона за попередній рік від здачі в оренду жомової ями в якій зберігають відходи від виробництва цукру. Втім, вона заросла бур'янами[34].

Народний депутат від «Опозиційною платформи — За життя», глава парламентського комітету з питань свободи слова Нестор Шуфрич став власником 60 % акцій телеканалу «Перший незалежний». Його створили колишні співробітники підсанкційних каналів, яких пов'язують з однопартійцями Шуфрича — Тарасом Козаком та Віктором Медведчуком.[35]

Посилання

Примітки

  1. Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  2. Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. Політичні партії[недоступне посилання] : [арх. 23.09.2015] // Державна реєстраційна служба України.
  4. Чому Медведчук і Рабінович об'єднались? // BBC Україна, 30 липня 2018
  5. Евгений Мураев вышел из партии «За життя» (рос.)
  6. Нова партія Мураєва починає «активну діяльність»
  7. Бойка і Льовочкіна виключили з Опоблоку
  8. Офіс генпрокурора зобов’язали відкрити справу про держзраду депутатів ОПЗЖ, які їздили до Путіна. hromadske.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  9. Офіс генпрокурора зобов’язали відкрити справу про держзраду представників ОПЗЖ. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  10. Що обіцяє виборцям «Опозиційна платформа — за життя». Експертний аналіз програми. tvoemisto.tv. Процитовано 5 листопада 2021.
  11. "Опоблоківець" Мураєв у прямому ефірі заявив, що на Донбасі воювали американські військові. tyzhden.ua. Процитовано 23 жовтня 2017.
  12. МУРАЄВ Євгеній Володимирович. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
  13. Український нардеп у прямому ефірі назвав Євромайдан державним переворотом — 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 30 листопада 2017.
  14. Про пікетування News One в газеті Kyiv Post від 4 грудня 2017
  15. Петро Кралюк. Гібридна війна на інформаційному фронті. Чи варто блокувати NewsOne?//Радіо Свобода, 8 грудня 2017
  16. Павел Федосенко (10 лютого 2019). ационалисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео). NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019. (рос.)
  17. Фінансові звіти | Політична партія « ЗА ЖИТТЯ». archive.zagittya.com.ua. Процитовано 25 травня 2020.
  18. Золото партій: Витрати | ЧЕСНО. zp.chesno.org (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  19. РОЗШИФРОВКА до Консолідованого звіту про надходження коштів на поточні рахунки виборчого фонду політичної партії, кандидати в народні депутати України від якої зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та їх використання.
  20. Нуль на рекламу в соцмережах і 20 мільйонів "Інтеру": виборчі гроші ОПЗЖ. www.chesno.org (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  21. Олігархи і партії: Найбільше багатіїв фінансують ОПЗЖ із Медведчуком. Українська правда (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  22. ОПЗЖ показала своїх офіційних донорів. Українська правда (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  23. Суд зобов’язав ДБР розслідувати походження мільйонів від “фіктарів” Опоблоку. Bihus.Info (укр.). 23 січня 2019. Процитовано 26 травня 2020.
  24. Бюджетне фінансування партій: хто, куди і скільки витратив у 2017 році (аналіз звітів). Bihus.Info (укр.). 20 березня 2018. Процитовано 26 травня 2020.
  25. Журналісти зібрали активи Медведчука, що не потрапили в його декларацію. Bihus.Info (укр.). 16 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.
  26. Zaxid.net. Лідером рейтингу власників задекларованих офшорів стала Юлія Льовочкіна. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  27. Через Е-декларації стало відомо хто насправді володіє. ko.net.ua (uk-UA). 1 листопада 2016. Процитовано 25 травня 2020.
  28. Політична партія «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ». Фінансова декларація.
  29. Три працівники на п'яти квадратних метрах: На що ОПЗЖ витратила 76 мільйонів донорських внесків. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  30. Рада прийняла постанову про звернення до парламентаріїв інших країн про засудження збройної агресії РФ і анексії Криму. LB.ua. Процитовано 11 травня 2020.
  31. Медведчук, Кузьмин и Рабинович в Москве провели "диалог во имя мира" в Украине (фото). LB.ua. Процитовано 11 травня 2020.
  32. Нардепа ОПЗЖ спіймали на брехні щодо слів французької колеги. Українська правда (укр.). Процитовано 11 травня 2020.
  33. Депутат ОПЗЖ збрехав, що французька депутатка запропонувала залучити бойовиків до переговорів щодо Донбасу. hromadske.ua (укр.). Процитовано 11 травня 2020.
  34. Секс-квартира і мільйон з ями: журналісти розібралися у доходах Киви. Українська правда (укр.). Процитовано 28 липня 2020.
  35. Шуфрич купил канал бывших работников из пула Медведчука, liga.net
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.