Латамоксеф

Латамоксеф — антибіотик з групи цефалоспоринів ІІІ покоління для парентерального застосування.

Латамоксеф
Систематична назва (IUPAC)
(6R,7R)-7-{[carboxy(4-hydroxyphenyl)acetyl]amino}-7-methoxy-3-{[(1-methyl-1H-tetrazol-5-yl)thio]methyl}-8-oxo-5-oxa-1-azabicyclo[4.2.0]oct-2-ene-2-carboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 64952-97-2
Код ATC J01DD06
PubChem 47499
DrugBank DB04570
Хімічні дані
ФормулаC20H20N6O9S 
Мол. маса520,474 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність100%
Метаболізмгепатичний
Період напіврозпаду1,6 год.
Виділеннянирковий, Жовч
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання в/в, в/м

Фармакологічні властивості

Латамоксеф або моксалактам— антибіотик широкого спектра дії. По хімічній будові дещо відрізняється від інших цефалоспоринів заміною одного атому сірки в β-лактамному кільці на атом кисню та належить до підгрупи оксафемів. Препарат відноситься до бактерицидних антибіотиків, дія якого полягає в порушенні синтезу клітинної стінки бактерій.[1] До препарату добре чутливі Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, більшість ентеробактерій. У високих концентраціях пригнічує ріст Pseudomonas aeruginosa.[2] Латамоксеф також має активність проти Bacteroіdes fragіlіs. Препарат менш активний, чим інші цефалоспорини ІІІ покоління, до стафілококів та стрептококів.[2]

Фармакодинаміка

Латамоксеф швидко розподіляється в організмі після парентерального застосування, біодоступність препарату 100 %. Латамоксеф створює високі концентрації у більшості тканин організму. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Латамоксеф проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується латамоксеф у печінці. Виводиться препарат із організму переважно із сечею та частково із жовчю. Період напіввиведення латамоксефу складає 1,6 години, цей час може збільшуватися при нирковій недостатності.

Показання до застосування

Латамоксеф показаний при бактеріальних інфекціях, які спричинюють чутливі до препарату збудники: при інфекціях органів дихання, сечових шляхів, черевної порожнини (включаючи перитоніт та гінекологічні інфекції), бактеріальному сепсисі, інфекціях центральної нервової системи (при ураженнях, які зумовлює грамнегативна флора, при пневмококовому менінгіті неефективний[3]), інфекціях шкіри та м'яких тканин, інфекціях кісток і суглобів, гонореї, а також для профілактики хірургічної інфекції при проведенні оперативних втручань з високим ризиком операційних ускладнень (операції на кишечнику, в тому числі на прямій кишці, підшлунковій залозі, холецистектомія при каменях в загальному жовчному протоці та обтураційній жовтяниці, екстирпація матки).[1]

Побічна дія

При застосуванні латамоксефу можливі наступні побічні ефекти:

Протипокази

Латамоксеф протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків. З обережністю застосовують при годуванні грудьми, при вагітності, нирковій недостатності, коліті, геморрагічному синдромі. Заборонено вживати латамоксеф разом із алкогольними напоями та лікарськими препаратами, що містять алкоголь.[1]

Форми випуску

Латамоксеф випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 1,0 г.[1] Застосування препарату обмежене у зв'язку із високою вартістю виробницства латамоксефу (схема промислового синтезу препарату включає в себе 16 стадій).[4]

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.